У 35-хвилинному виступі Буш-молодший засудив політику нинішнього президента, під керівництвом якого країна «рухається від кризи до кризи подібно до корка в течії». Він пообіцяв, що під його керівництвом країна провадитиме політику суто американського інтернаціоналізму, тобто діятиме, зважаючи на прогнози, пріоритети і власні цілі. Разом із тим, виступ Буша-молодшого засвідчив про його відданість ідеалам Рейгана, якому багато хто приписує відродження сильної Америки. Буш заявив, що провадитиме жорстку політику щодо Китаю, якого вважатиме за конкурента, а не стратегічного партнера, на відміну від нинішньої адміністрації. Він пообіцяв, що припинить допомогу російському урядові, поки той бомбардує жінок і дітей у Чечні. Дісталося на горіхи й ООН, претендент-республіканець заявив, що платитиме внески до цієї організації лише в тому разі, якщо та реформується. Причому він наголосив, що США не даватимуть своїх військ під командування ООН, для здійснення останньою миротворчих місій.
Рейгану, який не зміг бути присутнім на цій промові, мабуть, припала б до душі обіцянка Буша збудувати регіональну й загальнонаціональну протиракетну систему оборони. Буш- молодший також скритикував договір про всеохоплюючу заборону ядерних випробувань, відхилений нещодавно Сенатом, у якому переважають його однопартійці. Цей договір, за його словами, не припиняє поширення ядерної зброї. Загалом, своїм виступом Буш-молодший намагався показати, що є сильним лідером, обізнаним зі зовнішньо-політичними проблемами й заодно дещо нівелювати враження щодо своєї некомпетентності, яке почало складатися останнім часом у виборців.