Президент США Джордж Буш виразив намір відвідати Україну перед квітневим саммітом глав держави, що входять у НАТО, в Бухаресті. Таким чином, він збільшив напруження пристрастей у суперечці, що охопила Альянс, про те, наскільки швидко ця колишня радянська республіка має почати підготовку до вступу в організацію.
США активно виступають за те, щоб Україна і Грузія могли приєднатися до плану дій з підготовки до членства в НАТО на самміті, який відбудеться за три тижні, повідомляють західні дипломати. Проте, додають вони, Німеччина, Франція, Греція, Італія, Норвегія та Іспанія виступають проти такого кроку, який є важливою віхою на шляху до вступу до Північноатлантичного альянсу. Існують значні розбiжностi в оцінці того, як подібне рішення позначиться на відносинах НАТО з Росією.
Противники цього кроку побоюються, що зміна статусу колишніх радянських республік призведе до погіршення відносин Росії iз Заходом, якi й без того зіпсовані планами США стосовно розміщення елементів протиракетної системи в Чехії та Польщі.
Президент Володимир Путін, який також буде присутній на самміті НАТО, раніше зазначав, що Москва може націлити на Україну ракети, якщо країна приєднається до Альянсу або прийме на своїй території протиракетні бази США. Судячи з усього, США уникають винести ці суперечки з союзниками на публіку. «Попри те, що в ході зустрічі представників НАТО на минулому тижні сплили розбіжності щодо України та Грузії, існувала угода щодо того, щоб тримати їх у таємниці», — розповів один із західних дипломатів.
Однак учора Білий дім оголосив, що президент Буш планує відвідати Україну ще до початку самміту, а потім побувати в Хорватії, яка, як очікується, має стати повноправним членом НАТО в ході самміту — там же до складу Альянсу приймуть Македонію та Албанію.
Розширення НАТО на схід низка чиновників з адміністрації Буша сприймає як важливе питання «спадкоємності», вони ж заявляють, що опір Росії не повинен заважати Альянсу провести свою лінію.
«Чи то в питанні про розширення, про протиракетну оборону, чи про план з підготовки до вступу, НАТО потрібно приймати власні рішення, виходячи з реального підґрунтя», — заявив на поточному тижні Ден Фрід, високопоставлений співробітник Держдепартаменту з європейських питань, коментуючи приїзд Путіна на самміт. Водночас, канцлер Німеччини Ангела Меркель на цьому тижні висловила занепокоєння у зв’язку з розширенням НАТО, сказавши, що до Альянсу не повинні входити країни, «втягнуті в регіональні конфлікти», — тут явно малася на увазі Грузія.
Берлін почав розробляти компромісне рішення, яке передбачає, що Україна й НАТО отримають статус нижчий, аніж учасники плану дій з підготовки до членства в Альянсі, й називатимуться учасниками просто «плану дій». Але певний європейський дипломат висловив сумніви щодо того, що ця концепція матиме якесь реальне значення.
Велика Британія зайняла у суперечці проміжну позицію: Лондон вважає, що Україна і Грузія повинні приєднатися до плану з підготовки щодо членства в НАТО, однак самміт у Бухаресті британці вважають невідповідним для цього місцем.
