Протягом двох тижнів Венесуела і світ обговорювали стан здоров’я президента Уго Чавеса. Колишній посол Панами в Організації американських держав Гільєрмо Кочес заявив, що ще в грудні минулого року венесуельського президента відключили від апарату штучного дихання. Ця заява, хоча й офіційно спростована, буквально збурила обстановку. І ось неминуче сталося — харизматичний лідер не лише Венесуели, але й усіх лівих у Латинській Америці помер.
Як завжди після відходу авторитарного правителя, а йдуть вони лише в двох випадках: або їх скидають, або з природних біологічних причин, виникає вакуум влади і всі ставлять собі таке ж традиційне питання: що далі?
Уго Чавес увійде до історії як непримиренний борець проти політики США. Він не соромився у виразах щодо американського президента Джорджа Буша, завжди підтримував Іран. Дружив із Кубою, оголошуючи себе послідовником команданте Фіделя Кастро, з яким часто зустрічався і листувався. Куба забезпечується Венесуелою нафтою за пільговими цінами, як взаємність тисячі кубинських технічних фахівців, лікарів і вчителів працюють у Венесуелі.
Чавес підтримував морально і матеріально ліві режими в Болівії та Еквадорі, які, за його словами, разом із Венесуелою утворюють «вісь добра» на відміну від «осі зла» на чолі зі США.
При всьому своєму ідеологічному і політичному протистоянні зі США Чавес був досить прагматичним у економіці зовнішньополітичних стосунків. На словах Вашингтон звинувачувався в усіх смертних гріхах, а на ділі понад 35% венесуельського експорту, а це в основному нафта, припадає на США. Вони ж є і основним постачальником імпорту до Венесуели. А це промислове устаткування, побутова техніка та продовольство.
Чавес як справжній популіст підтримував незаможні шари прямим підкупом. Напередодні виборів у бідних районах за символічними цінами продавали побутову техніку, роздавали продукти харчування. Нічого не нагадує з української дійсності? При цьому побутова техніка була геть уся американського виробництва, інколи з Бразилії або Чилі. Попри гучні обіцянки фактично соціалістичного уряду, не вдалося побороти ні 27-відсоткову інфляцію, ні безробіття.
Чавес призначив своїм наступником віце-президента Ніколаса Мадуро. Про колишнього водія автобуса Чавес відгукнувся вельми похвально. «Він революціонер до мозку кісток, людина, яка має колосальний досвід, попри свою молодість, людина, віддана справі і спроможна виконувати роботу». Як повідомляє зарубіжна преса, всього за декілька годин до смерті Чавеса Мадуро звинуватив «імперіалістичних» ворогів Венесуели в тому, що вони заразили президента інфекцією дихальних шляхів, яка виникла після онкологічної операції. Віце-президент наказав військово-повітряному аташе США полишити країну за те, що той нібито планував військове повстання проти уряду.
Ще один сильний козир Ніколаса Мадуро — його дружина Силія Флорес. Вона обіймає посаду генерального прокурора. Раніше вона була адвокатом Чавеса 1992 року, коли його посадили до в’язниці після невдалої спроби перевороту. Завдяки Флорес Чавеса було звільнено за два роки після арешту та ув’язнення.
Вочевидь, боротьба за пост президента буде вельми жорсткою. Мадуро вже мобілізував партійних активістів, губернаторів провінцій, збройні сили і прекрасно налагоджений пропагандистський апарат.
На думку голови президії Ради із зовнішньої та оборонної політики (Москва) Федора Лук’янова, в будь-якому разі, хто б не переміг на виборах, політика Венесуели змінюватиметься. Ніяка влада не притримуватиметься того лютого антиамериканізму, яким керувався Чавес. У разі перемоги Мадуро стосунки зі США поступово покращуватимуться. Якщо до влади прийде опозиція — країна почне переорієнтовуватися на США.
КОМЕНТАР
«УКРАЇНА МАЄ ЯКОСЬ НА ЦЕ РЕАГУВАТИ І НЕ ЗАЛИШАТИСЯ ОСТОРОНЬ»
Олександра КОВАЛЬОВА, к. п. н. відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України:
— Дійсно, зі смертю Чавеса у Венесуелі може змінитися розподіл влади, а також відносини цієї країни з Кубою. Це може вплинути на проекти регіональної співпраці в Латинській Америці. Це дуже значна подія не лише для Венесуели та Латинської Америки в цілому. І, безумовно, це вплине на відносини з Україною.
Щодо президентських виборів, то боротьба за владу у Венесуелі буде дуже серйозною. Звичайно, послідовники Чавеса мають значну підтримку з боку населення. Але важко сказати, чи цього буде достатньо. По-перше, Мадура, якого свого часу Чавес назвав своїм наступником, не така харизматична людина, і він не має настільки масової підтримки з боку населення. По-друге, венесуельська опозиція матиме потужну підтримку з боку Сполучених Штатів. Тому опозиція набере більше обертів і ваги у внутрішній політиці. Можна навіть сказати, що ситуація є досить непередбачуваною.
На останніх виборах Чавес переміг з відривом майже у 10 відсотків. І це не такий великий відрив, щоб його не можна було скоротити за короткий час. Тим паче, що у владній команді немає людини, яка б мала харизму Чавеса.
Щодо можливого впливу Росії та Білорусі на перебіг виборів у Венесуелі. Ці країни не мають такого впливу у Латинській Америці, як Сполучені Штати. Тут навіть порівнювати не можна. І якщо з боку Росії будуть певні зусилля, то я не думаю, що це серйозний важіль у вирішенні долі Венесуели і політики в Західній півкулі в цілому. Більше того, в першу чергу послабиться позиція Куби, яка отримувала від Венесуели матеріальну і фінансову підтримку.
Істерія антиамериканізму, що виникла в Венесуелі після смерті Чавеса, була передбачуваною. Команда Чавеса намагатиметься заручитися народною підтримкою і довірою. Все це в дусі риторики самого Чавеса в минулому.
Я вважаю, що українська політика щодо Латинської Америки і зокрема Венесуели має бути активнішою. Бо в Латинській Америці є багато того, що могло б зацікавити Україну. Є сфери для співпраці, які допомогли б нам багато чого досягнути. Роль особистості Чавеса в житті Венесуели, безумовно, велика. І не лише там чи в Латинській Америці в цілому, але у певному сенсі й у світовій історії. Якби не він, то ніхто не знав би про Венесуелу, принаймні у нас. Що ми знали, що чули? З більшості латиноамериканських постатей ми знали Фіделя Кастро, Че Гевару, а Венесуела була для нас терра інкогніто. Чавес, по-суті, розкрутив бренд своєї країни. На мою думку, його смерть відіб’ється і на цінах на нафту. Венесуела під керівництвом Чавеса була ціновим яструбом в ОПЕК. Безумовно, у світовій політиці будуть зрушення, і Україна як держава, що прагне більше участі у міжнародній політиці, має все-таки якось на це реагувати і не залишатися осторонь.
Підготував Микола СІРУК, «День»
