Спільне застереження Земана та Клауса можна б вважати за знакове. З одного боку, лише кілька тижнів минуло від самміту ЄС у Ніцці, який було визнано за «історичний» — можливо, тому що він не тільки не провалився, але й визначив основу для проведення масштабної структурної реформи в інституціях Євросоюзу. Керівництво Чехії чи не першим тоді привітало результати важкого самміту. Можливо, тому, що хоча й неофіційно, але дату початку розширення нарешті було названо — 2004 рік.
З іншого боку, практично одночасно Німеччина заявила, що вона проти повного відкриття свого ринку робочої сили для громадян iз країн, які незабаром увійдуть до ЄС. Берлін вимагав надати сім років «перехідного періоду». Нічого особливо дивного тут немає — у східних німецьких землях досі зберігається високе безробіття, німці в приватних розмовах визнають, що мають клопоти з португальцями та італійцями, які є громадянами ЄС і отже, не підпадають під можливі обмеження. І таким чином, поляки, чехи, угорці одночасно зі вступом своїх країн до ЄС автоматично отримали б у Німеччині чи будь-якій іншій країні ЄС ті ж права, що й німці, французи та інші громадяни «старих» країн Союзу. Західне суспільство до цього виявилося явно неготовим. Утім, західні експерти ще кілька років тому попереджали, що коли розмови про розширення ЄС на Схід стануть реальністю, неодмінно виникне дискусія про те, що нові країн-члени не зможуть відразу користуватися всіма тими правами та привілеями, що й «старі».
Два чеські лідери заявили, що «другосортне членство» в ЄС може стати настільки ж небезпечним, як і перебування поза межами Союзу. Спікер парламенту Клаус при цьому закликав чехів не мати іллюзій щодо того, що в ЄС їх очікують iз розпростертими руками. На його думку, яку цитує АП, це буде не повернення блудного сина, а прийняття дитини, про яку відомо небагато.
Клаус та Земан не згадали ще про одну деталь. Досі не всі положення чеського законодавства повністю узгоджено з європейськими нормами, хоча країна на це витратила вже чимало часу та зусиль. Чехія останнім часом була досить серйозно критикована з боку ЄС і Ради Європи за ксенофобічні почуття в суспільстві стосовно циган — в одному з чеських міст навіть збудували стіну, щоб відгородитися від циганського кварталу.
І ще одна, теж прогнозована експертами деталь — набувши, нарешті, максимально можливо повного суверенітету, досить важко з ним розлучитися. Вступ до ЄС вимагає добровільного пожертвування величезною часткою того, що вважається суверенітетом, на користь спільної торговельної політики, політики в сфері безпеки та оборони, зовнішньої політики. Швеція, яка щойно перебрала у Франції головування в ЄС, не зовсiм впевнена, що в неї самої не виникне проблем через небажання її громадян приєднуватися до зони євро.
Що ж до того, що не варто мати ілюзій, то чехи та поляки, власне, їх і не мають: опитування минулого року показували, що населення цих країн, зробивши цілком свідомий європейський вибір, тим не менш далеко не від усього з ним пов’язаного перебуває в захваті.
