Ліквідація Чехословацької Республіки, яка відбулася майже 6 років тому, звичайно розглядається як приклад «цивілізованого розлучення». Чехам і словакам не лише вдалося уникнути кривавих сутичок і війни, як це відбулося після розпаду Югославії, але й, на відміну від пострадянських країн, у принципі домовитися про справедливий поділ «спільно нажитого під час шлюбу майна» — федеральної власності. Ще перед проголошенням двох незалежних республік було вирішено, що власність цю буде поділено у співвідношенні 2:1, тобто дві третини — Чехії, третина — Словаччині. Проте чехи ще досі не розрахувалися зі словаками щодо активів Чехословацького торговельного банку, щодо федерального золотого запасу та не повернули третину творів мистецтва, які були експонатами федеральних музеїв. Оцінки вартості цього всього Братиславою і Прагою суттєво відрізняються. Як визнав Земан, «за останні чотири роки прогресу на переговорах щодо розподілу майна не було», — повідомляє АП.
Оглядачі пов’язують це з тим, що за часів екс-прем’єра Словаччини Владіміра Мечіара, якого звинувачували в авторитарних тенденціях та непослідовності у проведенні ринкових реформ, відносини між двома країнами взагалі були прохолодними.
Однак уже місяць тому широкому антимечіарівському блоку вдалося перебрати владу, і Прага нині демонструє йому свою підтримку. На першому етапі поновлених переговорів про поділ майна федерації домовлятимуться експерти, але до кінця наступного року процес має бути завершено.
Крім того, Земан заявив у Братиславі, що Чехія підтримуватиме вступ Словаччини до Євросоюзу в «першій хвилі», тобто разом із колишніми «братами» по спільній державі. Оскільки Словаччини немає в цьому списку, така метаморфоза виглядає малореальною. Але чехи хочуть якось заохотити словаків до послідовнішого порівняно з мечіарівськими часами проведення ринкових реформ та демократичних перетворень.
№226 25.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
