Останніми днями в Єгипті тривають масові протести. Але цього разу — не проти Мубарака, а проти нинішнього президента — Мухаммеда Морсі. Єгиптяни звинувачують його в бажанні «узурпувати владу» і «поверненні диктатури». «Брати-мусульмани — вкрали нашу революцію!», «Брати-мусульмани — брешуть!», — з такими гаслами вийшли тисячі єгиптян на славнозвісну площу Тахрір, з якої розпочалася єгипетська арабська весна, яка завершилася поваленням Мубарака.
Багато демонстрантів у такий спосіб хочуть змусити Морсі відмінити нову Конституційну декларацію, за якою, на думку багатьох, він фактично «проголосив себе новим фараоном».
За підрахунками телеканалу Al Jazeera, в акції проти Морсі взяло участь понад 200 тис. єгиптян. Одна людина загинула (від серцевого нападу), десятки поранено внаслідок зіткнень із правоохоронцями. Інший канал — Al Arabiya — повідомляє про штурм та підпал офісів «Братів-мусульман» в Єгипті та сусідніх з ним містах і називає ці протести «найбільшою мобілізацією проти президента».
«День» звернувся до директора Центру близьскосхідних досліджень Олександра БОГОМОЛОВА і попросив його прокоментувати нинішню ситуацію в Каїрі і звинувачення Морсі в тому, що він стає «новим фараоном».
— Арабська весна наче перетворилася на «арабську зиму». «Брати-мусульмани», які тривалий час перебували в опозиції і не визнавалися владою, стали частиною істеблішменту країни, але боротьба зі старим режимом триває. Влада намагається відбудувати інститут президента, а інші, які залишилися від попередньої, очевидно, їй заважають.
Морсі намагається повернути країні лідерські позиції у сучасному світі. Частково йому це вдалося, завдяки досягненню перемир’я між палестинцями та ізраїльтянами. Але багато прошарків населення в Єгипті не вважають його своїм президентом. Намагаючись зміцнити свою владу, він останнім часом вирішив відкрити судові справи, як прийнято говорити арабською, проти «символів минулого режиму». Однак йому це не зовсім вдалося, він був змушений обрати компромісну позицію.
Фараоном Морсі називають у полемічному запалі. Фараон — не є терміном єгипетського конституційного чи будь-якого іншого права. Це — оціночне поняття. В мусульманській культурі «фараон» має дуже негативне забарвлення. Він фігурує в Корані як сатанинська сила, від якої правовірні зазнавали утисків. «Фараон» має дуже негативні конотації, а в єгипетському контексті — вони ще інші. За президентів Садата і Мубарака був місцевий націоналізм, за яким єгипетська спадщина розглядалася як національне надбання. В цьому контексті «фараон» звучить як натяк на те, що Морсі в чомусь відновлює практики старого режиму. Його опоненти вживають це слово навмисно.
— Чим закінчаться протистояння між єгиптянами і президентом?
— «Брати-мусульмани» не хочуть поступатися владою. Зараз триває змагання за те, на яких позиціях буде досягнуто компроміс між правлячою елітою та суспільством. Обидві сторони дуже потужні. Очевидно, що до цього причетні й військові. Але у цьому змаганні інститут президентства буде збережено, а Морсі, очевидно, залишиться на своїй посаді. Питання тільки в тому, як це буде. Точкою напруження є дві проблеми, які перебувають у підвішеному стані. З одного боку, в Єгипті зараз остаточної не прийняли конституцію. Внаслідок революції фактично склався національний консенсус, зміст якого полягає в тому, що Єгиптові потрібна нова конституція.
А з іншого — єгипетський парламент, який був фактично «розпущений» попередньою військовою адміністрацією, і досі не запрацював. Та й сам Морсі не дуже поспішає, хоча й обіцяє найближчим часом (чотири місяці) провести парламентські вибори. Коли йдеться про надзвичайні повноваження він каже, що вони розраховані на обмежений термін. Це дуже нагадує риторику, якою користувалися свого часу військові. Тож у багатьох складається враження, що Морсі — це теж саме, тільки з іншим «наповнювачем». Питання побудови чи відбудови нового Єгипту — стати трішки іншою країною, яка має інші наголоси в зовнішній політиці та інший склад всередині країни.
Попереду у Єгипту ще дуже багато різних проблем і питань, які залишаються невирішеними. В країні високий рівень бідності, погіршився економічний стан. Однак політичні змагання триватимуть. Перший термін для президента Морсі буде точно важким.
