Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи витримає Янукович удар?

Майбутні президентські вибори в Росії здатні породити «політичне цунамі» на пострадянському просторі
17 березня, 2011 - 00:00
ФОТО З САЙТА «РИА НОВОСТИ»
МАЛЮНОК АНАТОЛIЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХIВУ «Дня», 1997 р.

Чинник російських президентських виборів (які відбудуться через рік) матиме безпосередній вплив і на сусідів, щодо яких Росія діє методом «батога і пряника». Наприклад, днями прем’єр-міністр Росії Володимир Путін пообіцяв Білорусі побудувати найнадійнішу атомну електростанцію в світі. Выдносно ж України використовується «батіг» з метою приєднати нашу країну до Митного союзу. Тут потрібно розуміти, що чинник України відіграватиме не лише зовнішньо-, а й внутрішньополітичну роль у російських виборах. Тому українцям необхідно захищати власні інтереси. У цьому сенсі для нашої влади настає час Ч. З нинішньою владною командою багато хто, попри все, пов’язував надії, що вони покажуть себе як «економічні націоналісти». Час пред’явити аргументи.

В останні дні в російських ЗМІ з’явилося декілька симптоматичних матеріалів. Декан факультету світової економіки і світової політики Національного дослідницького університету — Вищої школи економіки Сергій Караганов в урядовій «Российской газете» в статті «Росии везет» оптимістично стверджує: «Країна, незважаючи на всі слабкості її моделі розвитку, сприймається як держава, що економічно піднімається, з перспективою стати ще більш економічно потужною в майбутньому». Протилежної точки зору дотримується політолог Станіслав Бєлковський. У статті «Закат России», опублікованій в «Новой газете», він малює песимістичний сценарій розвитку країни: «Центральна проблема полягає в тому, що Росія, за низкою ознак, входить у стадію цивілізаційного заходу». Ці дві точки зору — тема окремої розмови, що вимагає глибшого аналізу.

Тим часом, голова правління Інституту сучасного розвитку (ІНСУР) Ігор Юргенс висловив надію, що «членами правлячого тандему буде ухвалено рішення про висунення на другий термін саме Медведєва». Нинішній президент Росії, за твердженням доповідачів ІНСУР, зможе перезапустити російську демократію. Що це означає? — коментують експерти «Дня».

КОМЕНТАРI

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, відповідальний секретар газети «Московские новости»:

— Дмитро Медведєв не є учасником переговорів про майбутнього президента Росії, але це не означає, що він не може претендувати на другий термін. Просто він не та людина, яка це вирішуватиме. Умовно кажучи, або його висунуть, або ні, а в другому випадку піде або Путін або хтось третій. Тому що насправді Путін і деякі люди в його оточенні є реальними учасниками торгу за те, хто буде президентом Росії. Як і коли це станеться, сказати важко, але я вважаю, що все-таки, виходячи із ситуації, що складається в країні, це станеться принаймні до думських виборів. Гадаю, влада все-таки розуміє, що вже думські вибори, які будуть у грудні 2011 року, треба проводити в ситуації визначеності для виборців.

Зрозуміло, що роздратування проти «Єдиної Росії», як свідчать регіональні вибори, в суспільстві зростає, й у самій «Єдиній Росії» це теж визнають. Ось тому я вважаю, що, швидше за все, це станеться до грудневих виборів 2011 року, й, можливо, навіть ближче до початку власне виборчої кампанії, тобто восени. Теоретично не можна виключати, що це може станеться й раніше, але головна проблема полягає в тому, що для самої Росії поки немає принципової різниці, хто з цих двох людей піде в президенти (Путін чи Медведєв), тому що насправді набагато важливіше питання про те, існуватиме чи не існуватиме нинішня конструкція влади, так званий тандем. Якщо до влади прийде Путін, буде зрозуміло, що йому немає жодного резону залишати Медведєва якимсь учасником тандему. Якщо до влади прийде Медведєв, абсолютно незрозуміло, куди подінеться Путін. У разі, якщо все залишиться, як є, то, за великим рахунком, буде байдуже, що Медведєв пішов на новий термін. Якщо ж усе буде якимсь чином переформатовано, тоді Медведєву доведеться так чи інакше позбавлятися Путіна. Але поки він не продемонстрував жодної здатності бути самостійним політиком. Крім того, люди, котрі стоять за Путіним, більш-менш зрозумілі, і якщо їх порівнювати з людьми, які намагаються зробити з Медведєва самостійного президента, то їх вплив у Росії наразі непорівнянний.

ІНСОР вважається таким собі ліберальним мозковим центром начебто Медведєва, але, швидше, ліберального угруповання у владі. Це так зване ліберальне угруповання, по-перше, вкрай неоднорідне, по-друге, його можна поділити на людей, які просто отримали деякі посади в адміністрації Медведєва й не хочуть їх втрачати, і тих, хто розуміє, що Росія перебуває в досить безперспективному стані в своєму розвитку й у країні треба щось міняти. Ось на скільки в цих людей вистачить впливу, політичної волі, можливості змінити курс у країні — це велике питання. З другого боку, треба розуміти, що поки в Росії жодна програма ще не реалізовувалася. Адже схожа на ІНСОР програма писалася й для Путіна, коли він ішов на перший термін, так званим Центром стратегічного розвитку, який тоді очолював Герман Греф, і вона абсолютно не була реалізована, хоча була ліберальною. У принципі, Росія це вже проходила, такий випадок уже був, коли для нового президента писали нібито ліберальну програму й при цьому все одно човен президентського правління не вписувався в параметри цієї програми. Отже, поки питання реалізації взагалі будь-якої програми, зокрема, й цієї, незалежно від того, хто піде на другій термін, залишається відкритим. Тому що поки немає жодних вказівок на те, що нинішня російська влада готова послідовно реалізовувати будь-яку програму розвитку країни, тим паче — програму дійсно модернізаційну й ліберальну.

Юлія ЛАТИНІНА: журналіст, Росія:

— На мою думку, в президенти буде висунуто Путіна. Якщо за два тижні до саміту в Йокогамі (Японія), де Медведєв має зустрічатися з Обамою, Путін посилає Медведєва на Курили, аби, грубо кажучи, зганьбити його перед міжнародною громадськістю, то зрозуміло, чому це робиться, — показати американцям, які роблять ставку на Медведєва, що він — ніхто. Мабуть, якщо Путін так поводиться з Медведєвим, то на другий термін він його не висуватиме.

Взагалі у нас немає тандему, просто є людина, яка є господарем Росії, та є якийсь «петрушка», що виголошує дивні слова, говорить речі, які викликають просто гомеричний регіт. Бо не можна щодня говорити, що я, наприклад, розберуся з аварією на Ленінському проспекті; я покараю тих, хто побив Кашина чи вбив Магнітського, і нічого не відбувається. Зрозуміло, що Медведєв був тимчасовою заміною на ,чотири роки, і прекрасно впорався зі своєю роллю. Путін знайшов правильного учня.

Доповідь ІНСОР, як і Медведєв, нічого не означає. ІНСОР — це навіть не комічна контора, це щось гірше. У Медведєва, попри те, що він не відіграє жодної ролі в російській політиці, є певна кількість людей, які від нього годуються. ІНСОР у тому числі. Всі ці хлопці дуже мріють, незважаючи на те, що їхня могутність просто непорівнянна з могутністю клієнтури Путіна, щоб Медведєв знову став президентом. Друзі Путіна — це люди, які реально тримають усю економіку. Тому залишається писати смішні доповіді про те, що Медведєв у майбутньому займеться модернізацією. Що йому зараз заважає цим зайнятися?

У мене інше запитання — наскільки довго протримається існуючий режим? Мій прогноз (а я можу помилятися): якщо на цих думських виборах «Единая Россия» отримає 70% відсотків, як, наприклад, партія Мубарака, то до наступних виборів вона вже не доживе. Але Дума — це справа вторинна, в першу чергу ця доля торкнеться Путіна.

Іван КАПСАМУН, «День»; Олег ДАВИГОРА, Школа журналістики «Дня»
Газета: 
Рубрика: