Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чилі: президентом став соціаліст, але суспільство змістилося «праворуч»

3 лютого, 2000 - 00:00

Протягом п'яти тижнів другого кола перевиборів Лагос провів
на подив ефективну кампанію. Приголомшений успіхом Лавіна у першому колі,
Лагос змушений був переглянути свою стратегію. Його характерна інтелектуальна
риторика була змінена на прості і прямі звернення до виборців. Оточивши
себе групою молодих технократів, він додав кампанії такого необхідного
духу сучасності. Нові члени його команди швидко відсторонилися від дуже
конфронтаційних і суперечливих елементів програми соціалістів, включаючи
пропозицію про законодавство, яке могло б значно збільшити владу профспілок,
тим самим ослабивши здатність Чилі конкурувати на міжнародному рівні і
знижуючи потенціал її економічного зростання.

Результати виборів дивують не тим, що виграв соціаліст
Лагос (зрештою, він був фаворитом протягом усієї передвиборної кампанії),
а тим, що Лавіт зміг зібрати таку вражаючу кількість голосів. Уперше з
1930-х років праве крило Чилі виступило як серйозна політична опозиція,
що залучила на свою сторону значну кількість виборців. Лавін зумів зібрати
48,7 % голосів, виступаючи як ефективний, зосереджений на розв'язанні проблемних
питань політик, котрий не підпав під вплив ідеологій чи дрібних політичних
чвар минулого. Поступово його кампанія викликала симпатію у дедалi більшої
кількості чилійців, особливо жінок та молоді.

Якщо чилійські «праві» хочуть отримати вигоду з популярності
Лавіна, вони повинні довести, що вони дійсно відійшли від своєї закостенілої
консервативної ідеології і стали прагматичними й сучасними. Якщо праві
не зможуть переконати виборців у тому, що вони дійсно змінили свій курс,
їхнiй відсоток популярності, швидше за все, знову скотиться до свого традиційного
рівня у 30 % голосів. Якщо, з іншого боку, вони зуміють продемонструвати,
що вони прийняли новий ухил політики, то вони навіть можуть перемогти на
президентських виборах 2006 року.

Перше ключове випробування серйозності нової позиції правого
крила відбудеться вже наступного тижня. У рамках своєї програми Лавін неодноразово
заявляв, що, незалежно від свого віку і стану здоров'я, генерал Піночет
повинен постати перед судом за звинуваченням у порушенні прав людини.

Праві повинні насправді піти ще далі, зажадавши, щоб генерал
відмовився від свого довічного статусу сенатора та імунітету, який цьому
статусу притаманний. Це не тільки послужило б відчуженням Піночета від
політичного життя Чилі, а й дозволило б судам прискорити розслідування
з його справи. А це, у свою чергу, дозволило б Чилі розібратися зі своїм
травмованим минулим.

Що зробило Лавіна неординарним правим кандидатом, так це
те, що він висунув багато пропозицій з модернізації політичних та соціальних
інститутів Чилі. Поряд з іншими пропозиціями, він висунув ідею про те,
що призначених сенаторів, які представляють собою антидемократичну спадщину
військового режиму, необхідно вiдкликати, що обов'язковий військовий обов'язок
у Чилі має бути скасовано. Багато хто сумнівався у його щирості і щирості
партій, що стоять за ним, розглядаючи ці ідеї як маркетингові прийоми.

Праве крило Чилі може довести, що скептики помилялися,
шляхом надання підтримки — або навіть наполігши — щодо запровадження нового
законодавства, базованого на цих пропозиціях, вже протягом наступних кількох
місяців. Сам Лавін має взяти на себе ініціативу і виробити серію законодавчих
актів разом з новообраним президентом Лагосом, включаючи і ті, які потребують
конституційної реформи.

Президент Лагос, зі свого боку, повинен уникати ностальгічних
і втомлених поглядів, які домінували у першій частині його кампанії, і
енергійно зайнятися тим типом сучасних економічних реформ, які знаходять
підтримку його молодих соратників. Якщо це станеться, Чилі вступить у XXI
століття з величезними перспективами. Вона реально може стати зразковою
країною, у якій процвітають справедливість, демократія та економіка.

Себастьян ЕДВАРДС, професор економіки у Каліфорнійському Університеті Лос-Анджелеса (у 1993—1996 роках був головним економістом Світового Банку по Латинській Америці) Проект Синдикат для «Дня»  Після напруженої передвиборної боротьби у Чилі з
Газета: 
Рубрика: