У попередньому матеріалі ми розповіли читачам «Дня» про те, що все нові й нові факти переконливо свідчать про те, як Росія, попри всі розмови про «модернізацію», глибше й глибше занурюється в «сировинне» болото, стаючи ще більшим придатком для найбільш передових країн світу. Один із таких останніх фактів — укладення масштабного кредитного договору про надання Китаєм значних кредитів для розробки російських родовищ на сході країни. Схоже, ні для чого іншого сьогоднішня Росія Китаю нецікава!
Інша річ — сусідня Білорусь. В останні місяці ми є свідками безпрецедентного тиску з боку Кремля, як на політику суверенної Білоруської держави, так і особисто на президента Олександра Лукашенка, причому багато випадів на його адресу з самої російської «гори» вже перевищили всю можливу й неможливу пристойність. Серед таких принизливих випадів — «звинувачення» Білорусі в тому, що її економіка, нібито, неефективна, «утримується» мало не за «російський рахунок» і тому подібне. Тим часом, факти говорять нам зовсім про інше. І серед них — ставлення до невеликої білоруської економіки з боку КНР.
Насправді, якщо Китай — друга економічна наддержава світу — імпортує з Білорусі, окрім усесвітньо відомих великовантажних самоскидів «БЕЛАЗ», ще й електронні інтегральні схеми і мікроскладання, чи це не є більш ніж переконливим доказом високої міри науково-технічного та технологічного рівня розвитку Республіки Білорусь?
Проте Китай зовсім не обмежується розвитком звичайних торговельних зв’язків і виявляє зацікавленість у більш поглибленій техніко-технологічній співпраці з Білоруссю, зокрема — у формі спільного підприємництва. Так, 2009 року на території Білорусі було створено декілька спільних підприємств на базі таких гігантів білоруської індустрії, як Мінський тракторний завод, «Гомсельмаш» і той же «БЕЛАЗ». Одночасно на території КНР було створено ТОВ «АВІК-БЕЛАЗ кар’єрні машини» та «Харбін Дунцзін Гомель підприємство сільськогосподарського машинобудування». Вже цього, 2010 року, зовсім нещодавно в Харбіні зареєстровано нове китайсько-білоруське спільне підприємство зі складання енергоємних моделей тракторів «Беларус».
Подібно до Росії, Білорусь отримує значні китайські кредити — проте на цьому вся схожість із Росією й закінчується. Як вже відомо читачам, кредити для Росії зв’язали з використанням у процесі розробки, наприклад, тих же вугільних родовищ промислового та дорожнього устаткування, виключно виробленого в КНР. Навпаки, використання китайських кредитів Білоруссю здійснюється лінією будівництва нових сучасних цементних заводів, модернізації ТЕЦ із активним використанням продукції білоруських підприємств. Це, знову ж таки, показник глибокого інтересу Китаю у використанні білоруського промислового потенціалу.
Ось один із найбільш зримих прикладів. 2007 року за підсумками візиту Олександра Лукашенка до Китаю було прийнято ухвалу про створення в Мінську на базі відомого своєю телевізійною продукцією заводу «Горизонт» принципово нового спільного підприємства з виробництва новітніх електроприладів. Партнером з китайського боку виступив не хто-небудь, а гігант індустрії КНР концерн «Мідеа». Того ж 2007 року, без бюрократичної тяганини та масового хабарництва з боку урядовців, настільки характерного для сучасної Росії, нове СП «Мідеа-Горизонт» було зареєстроване на території вільної економічної зони «Мінськ», і відразу ж почалося його оснащення новітнім китайським устаткуванням із активною участю — увага! — білоруських науково-технологічних напрацювань та білоруського устаткування. Наступного, 2008 року реконструкцію було вже завершено, а 2009 року підприємство дало першу продукцію — СВЧ-мікрохвильові печі. Саме цей продукт після ретельного вивчення кон’юнктури ринку було вибрано як перший виріб, який випускається новим підприємством.
На сьогодні обсяг продукції, яка випускається, білорусько-китайським СП «Мідеа-Горизонт» становить 1 млн. мікрохвильових печей на рік — і це далеко не межа. На базі нових інвестицій відбувається розширення потужностей підприємства, і вже 2012 року партнери розраховують вийти на річний обсяг виробництва мікрохвильових печей на 3 млн. штук. Окрім того, розробляються плани випуску на підприємстві новітніх моделей електрообігрівачів, пилососів та іншої високотехнологічної побутової техніки.
Основні споживачі — країни Східної Європи, Росія й Україна. У Києві, наприклад, вже досягнуто угоду про відкриття торговельного представництва «Мідеа-Горизонт», яке займеться безпосереднім просуванням на українському ринку продукції мінського СП — на користь як білоруського, так і українського народів.
Отже, якщо говорити відверто, то хто ж більш — економічно та стратегічно — цікавий для великого Китаю — величезна Росія, яка нічого, окрім сировини, не виробляє, чи невелика Білорусь, яка має чималі науково-технічні та промислові досягнення?
