Деякі лідери високих технологій, включаючи Білла Гейтса, сумніваються у цінності інформаційної технології (ІТ) для країн, що розвиваються, особливо у порівнянні з такими пріоритетами як їжа, медикаменти і школи. Певною мірою вони праві; антивірусне програмне забезпечення не може замінити вакцини. Але п. Гейтс, який є також знаменитим філантропом, котрий дарує вакцини, і його друзі скептики заробляють собі погану репутацію, недооцінюючи того, як багато ІТ може зробити для бідних людей світу.
Насамперед, ІТ може примусити ринкову економіку працювати. В основному, економіка — це процес, коли ринки забирають те, що у нас є — працю й сировину — для того, щоб зробити те, що ми хочемо. Як можуть мільйони незалежних споживачів iз різних місць точно пояснити мільйонам незалежних виробників у різних місцях, що вони хочуть, щоб таким чином всі разом вони не виробили дуже багато годинників і дуже мало хліба? Інформація про ринки і особливо ціни — це ключ до розгадки.
При добре функціонуючій економіці, коли не вистачає яєць для задоволення споживчого попиту, їх ціна зростає. Фермери, розуміючи вигідні можливості, вирощують більше курей, щоб зробити більше яєць. Людям треба більше яєць, і, немов з допомогою чаклунства, з’являється більше яєць. Однаково важливо при цьому те, що фермери отримують більший прибуток, а споживачі платять менше за яйця. Зовсім не важливо, Волл Стріт це чи Західна Африка, інформація примушує ринки працювати.
На жаль, справи йдуть не так добре у бідних країнах. У них часто не вистачає навіть основних засобів зв’язку, таким чином, сигнали не передаються, і ринки працюють не дуже добре. Ось як ІТ може їм допомогти.
У країнах, що розвиваються, більшість дорослих людей працюють фермерами або робітниками. Основний інтерес фермера — за скільки він може продати яйця. У той час як ціни відрізняються в кожному селі, фермер звичайно знає тільки місцеву ціну. Таким чином, навіть якщо ціна у місті, наприклад, вища, він не знає про те, що він може продати яйця місту. Не розуміє він також і того, що для нього є вигідним виростити більше курей. Він втрачає можливості отримати більший прибуток, а міські споживачі стикаються з проблемою дуже високих цін.
Проста технологія може допомогти. Не так давно відвідавши Бангладеш, ми бачили фермерів, які використовували стільникові телефони для того, щоб зателефонувати в інші села і міста перед тим, як вирішити, де продавати свої продукти. Вони витратили 20 центів на дзвінки тому, що за підрахунками одного фермера, це принесе їм на 50% більше прибутку вiд продажу яєць. Намагаючись продати свій товар за найвищими цінами, фермери відправляють яйця туди, де вони більше усього в ціні, знижуючи ціну для споживачів. Це робота ринку в своєму кращому вигляді й трохи технології для змазування коліс.
Як ІТ може допомогти робітникам? У сільській місцевості постійні робочі місця є рідкістю. В основному, потреби роботодавців у праці сильно відрізняються день від дня, і часто вони непередбачувані. Тому звичайно вранці робітники збираються в своєму сільському центрі, і туди приходять роботодавці, щоб найняти їх. Часто у пошуках тимчасової роботи робітники втрачають багато часу, або, що ще гірше, робітники в одному селі можуть залишитися незайнятими, тоді як роботодавці в сусідніх селах не можуть знайти достатню кількість робітників. На прикладі Бангладеша знову видно, як технологія може допомогти. Спостерігаючи за тим, як робочі Грамен встановлюють телефон у селі, один з нас заліз на дерево, щоб допомогти повісити кабель антени. Не дивно, що іноземець, який ось-ось впаде з дерева, звернув на себе увагу цікавих роззяв.
Коли ми спитали, чому так багато людей були безробітними, нам відповіли, що того дня у селі не було роботи. Завершивши установку, ми подзвонили роботодавцям Грамен у сусідні села. Протягом декількох хвилин троє з роззяв отримали роботу. Ці люди отримали того ж дня зарплату, а фермери, що найняли їх, виробили більше продуктів. Більш довершені технології, такі як мережеві комп’ютери, могли б підвищити якість підбору і скоротити час пошуку, одним тільки натисненням відкриваючи можливості знайти роботу чи дізнатися про ціни в усіх необхідних місцях. В обох прикладах ІТ принесла реальний економічний прибуток, і фермери, і робітники отримали більший доход. З таким прибутком вони можуть заплатити за більшу кількість необхідних речей, таких як їжа, медикаменти або шкільні внески для своїх дітей.
У більшому масштабі результати були б ще помітнішими; замість того, щоб допомогти тільки трьом робітникам або фермерам, невеликий центр зв’язку в кожному селі світу міг би щодня класти додаткові гроші в кишені трьох мільярдів людей, які намагаються прожити не менше, ніж два долари в день. Єдиним гідним способом покласти кінець бідності є збільшення можливостей заробітку. ІТ якраз може це зробити разом з невидимою рукою ринку, що перетворюється в руку допомоги для бідних людей світу.
Звичайно, бідним треба більше, ніж просто ринкова економіка. Ми повинні продовжувати вкладати кошти в охорону здоров’я та освіту, особливо таким творчим шляхом, як це робить фонд п. Гейтса. Але це не пропозиція «або — або», тому що ІТ також може надати допомогу в цій галузі.
Наприклад, багатьом громадським проблемам зі здоров’ям можна запобігти або вилікувати їх за допомогою поширення інформації, і часто це дешевше, ніж вилікувати проблему згодом. ІТ — це кращий спосіб розповсюдити таку інформацію швидко і дешево. Надалі, підключення лікарень до Інтернету могло б підвищити їх продуктивність і дозволити провести діагностику і надавати інформацію на відстані, якщо не вистачає місцевих лікарів або медичних довідників.
У цей час цінні технології так само широко застосовуються в освіті, включаючи доступ на відстані до бібліотек, підручників та інструкцій з тих місць, де такі речі є рідкісними, як і в управлінні, суспільній/соціальній мобілізації і комерції. ІТ — це подарунок, який дарують постійно; встановивши її одного разу, ми можемо передавати інформацію для різного застосування за невелику додаткову плату.
Нещодавні досягнення сильно знизили вартість технологій і доступу до них. Обмежуючим чинником зараз є те, що ми не думаємо про реальну цінність ІТ, «Інформації», таким чином, це не є головним пріоритетом для організацій, які працюють над розвитком третього світу. А повинне ним бути. Ніколи раніше не існувало одного інструмента, що володіє потенціалом дати бідним людям так багато і такими різними способами.
Роберт Йенсен — професор суспільної політики в Урядовій Школі Джорджа Ф. Кеннеді при Гарвардському Університеті.
Річард Цекхаузер — професор політичної економіки в Урядовій Школі Джорджа Ф. Кеннеді