Німецький канал ЦДФ повідомив, що російська служба розвідки отримала від цих двох агентів близько 300 секретних документів. У них містилися військові таємниці — насамперед, про ракетне озброєння «Єврофайтера» — нового базового літака ВПС НАТО. Один із заарештованих — 52-річний інженер «Даса», дочірньої фірми концерну «Даймлер-Крайслер», яка розробляє проект «Єврофайтеру». Його 39-річний спільник був, очевидно, зв'язковим — уже відомо, що шпигунською діяльністю на користь Москви він займався з 1995 року і що його поїздки на «батьківщину КДБ» були досить частими. «До тенет потрапила досить жирна риба», — так охарактеризували затримання цього агента німецькі служби безпеки. Арешт двох підозрюваних у шпигунстві загалом вважається чи не найбільшим успіхом контррозвідки Німеччини.
«Даймлер-Крайслеру» залишається тільки доводити, що працівник їхньої дочірньої фірми не міг викрасти інформацію про озброєння «Єврофайтера» — у нього, мовляв, не було доступу. І федеральний уряд твердить, що найсвіжіша інформація щодо озброєння «Єврофайтера» все ж таки не потрапила до рук Росії.
Як і після будь-якого іншого шпигунського скандалу, відносини між країною — викрадачем секретних даних та країною, до чиїх таємниць було встромлено чужого носа, охололи. Німецькі мас-медіа, щоправда, нагадують: що Росію ні в якому разі не можна вважати єдиною, що здатна на таку «погану поведінку». Однак ясно, що, оцінюючи збитки від діяльності двох своїх громадян, Німеччина може замислюватися і над скороченням допомоги Росії. А Москва тим часом ще раз примусила німецькі ЗМІ говорити про «російське шпигунство». Тільки тепер йдеться не про двох агентів, а про в.о. прем'єра Росії Володимира Путіна — кому, як не німцям, знати, що він працював резидентом у Берліні — столиці НДР. Чи не всі німецькі видання, представляючи нову фігуру в російському керівництві, вживали саме слово «шпигун».
