Слідство у справі екс-президента Югославії Слободана Мілошевича, підозрюваного у фінансових махінаціях та зловживанні службовим становищем, завершено. Згідно усталеного югославським законодавством порядку, прокурор протягом 15 днів повинен висунути проти Мілошевича звинувачення або відпустити його. Однак зрозуміло, що у справі колишнього диктатора вирішальну роль відіграватиме не звична в таких випадках юридична процедура, а інтереси відносин Югославії зі США та Європейським Союзом.
Сьогодні парламент Югославії має розглянути схвалений урядом законопроект, що передбачає видачу підозрюваних у військових злочинах, в тому числі й Мілошевича, Міжнародному трибуналу в Гаазі. Однак чорногорська Соціалістична Народна партія відмовляється підтримати таке рішення уряду. Віце-прем’єр Югославії Миролюб Лабус заявив, що позиція СНП (лише голоси депутатів від цієї партії можуть забезпечити необхідну для затвердження рішення парламентом абсолютну більшість) ставить під загрозу перспективи реформаторського уряду. Занепокоєння віце-прем’єра зрозуміле. Незабаром до Югославії приїде прокурор трибуналу Карла дель Понте, а 29 червня країни-донори обговорюватимуть перспективи подальшої допомоги Югославії. Белград сподівається отримати $ 1,2 мільярда. 11 липня Паризький клуб кредиторів розглядатиме питання її заборгованості, пише «Файненшл Таймс».
Відразу після арешту Мілошевича 1 квітня Белград отримав половину обіцяної Сполученими Штатами допомоги у $ 200 мільйонів. Наразі США збільшили суму допомоги за видачу екс-диктатора Гаазькому трибуналу до $ 1 мільярда, повідомляє радіо «Свобода».
У понеділок, якраз тоді, коли було офіційно завершено розслідування справи Мілошевича, югославська влада розсекретила таємні архіви спецслужб. Виявилося, що впродовж десятиліть на підозрюваних у нелояльності до режиму збиралися детальні досьє. Реальних та можливих опонентів спецслужби ретельно класифікували на «внутрішніх ворогів», «екстремістів», «терористів», «тих, що сумніваються». Влада обіцяє надати усім громадянам, що потрапили до цих реєстрів, доступ до заведеної на них інформації. Щоправда, вважається, що архіви неповні — Мілошевич наказав знищити «розстрільні списки».
На цьому тижні сербське телебачення показало відеокадри масового поховання в Косово, в якому були віднайдені тіла мирних албанських жителів. Це відкриття може стати підтвердженням факту етнічних чисток югославської армії у Косово. У їхній організації Міжнародний трибунал у Гаазі й звинувачує Мілошевича та чотирьох його найближчих помічників.
Тим часом у Белграді 5 тисяч прибічників екс-президента Югославії у вівторок провели демонстрацію з вимогою його звільнення. Проти видачі Мілошевича виступають і деякі армійські генерали, зокрема колишній начальник штабу Павкович, активний учасник бойових дій в Хорватії та Косово. Військові бояться, що ООН може так само вимагати їхньої видачі.
Питання видачі Мілошевича давно було головною причиною серйозних суперечок між прем’єром Сербії Зораном Джинджичем, переконаним у необхідності тісної співпраці з Міжнародним трибуналом, США та ЄС, та президентом Югославії Воїславом Коштуніцею, який наполягає на необхідності судити колишнього диктатора в Югославії. Ймовірна втрата мільярдних кредитів, відкладення на невизначений термін вступу Югославії до ЄС з одного боку, та гарантована втрата політичного обличчя й довіри народу з іншого — такі перспективи сьогодні стоять перед президентом Коштуніцею. Чи матиме він змогу самостійно обирати якусь із них, наразі сумнівно.
