Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу прийняли у понеділок план дiй до Спільної стратегії ЄС стосовно України. У документі сказано, якою ЄС бачить співпрацю з Києвом у найближчі шість місяців — на час головування Данії в Європейському Союзі.
Якнайменше офіціозу та якнайбільше конкретики — схоже, що саме за таким принципом створювалася піврічна програма співпраці ЄС та України. У документі практично відсутні типові для подібних випадків офіціозні фрази на зразок — «радіємо діалогу з таким важливим партнером, як... « або «вважаємо за необхідне посилити взаємодію...» Замість цього Данія, автор документа, досить чітко виклала, як Європейський Союз уявляє собі спілкування з Києвом до кінця цього року.
Отже, ЄС уже вкотре говорить про те, що визнає бажання України бути ближче до Європи. Але вже наступний рядок документа нагадує, що для цього Україні слід би краще виконувати прийняті на себе зобов’язання — якщо країна, звісно, хоче, щоб бажання збулося. За переконанням ЄС, як говориться у стратегії, співпраця з Києвом повинна бути «більше сфокусованою та орієнтованою на результат».
У співпраці з Україною пріоритетом номер один ЄС вважає зміцнення в країні демократії, верховенства права та суспільних інститутів. Європейський Союз говорить: так, березневі вибори показали, що українська демократія стала сильнішою, але водночас зауважили й недоробки. Документ обіцяє, що ЄС продовжуватиме аналізувати вибори до Верховної Ради для того, щоб допомогти Україні провести вибори відповідно до стандартів Ради Європи та ОБСЄ. Як уже стало традицією, Євросоюз заявляє про те, що в Україні потрібно гарантувати свободу мас-медіа, захист журналістів, верховенство права, провести правову і адміністративну реформи...
Приємні новини такі. У документі говориться, що Євросоюз намагатиметься полегшити переговори України стосовно вступу до Світової організації торгівлі. ЄС також обіцяє підтримувати Україну в досягненні статусу країни з ринковою економікою. Нині в органах Європейського Союзу не можуть сказати, коли Київ міг би претендувати на такий статус — перед самітом Україна— ЄС 4 липня в Копенгагені представник Єврокомісії говорив про те, що для визнання України країною з ринковою економікою «ще не прийшов час», що для цього ще слід провести багато реформ. Водночас дипломати з країн ЄС передбачали, що після саміту обов’язково скажуть щось втішливе. Очевидно, час тепер прийшов.
ЄС прагне вирішувати разом із Києвом регіональні конфлікти — в документі передусім називається Придністров’я, Україні ж нагадують про охорону кордонів із невизнаною республікою. Євросоюз також говорить про зацікавленість у переговорах із Києвом щодо використання українського авіатранспорту. Перша спроба обговорення цього питання була успішно провалена під приводом необхідності більш серйозного вивчення. Згадуючи про екологію, документ нагадує про добудування блоків на Хмельницькій і Рівненськiй АЕС. Україна ж повинна забезпечити там необхідні стандарти безпеки, зазначається в документі.
Данія сьогодні говорить про те, що розширення Євросоюзу — найбільш важливий для неї пріоритет під час президентства в ЄС. У стратегії стосовно України це також знайшло відображення. Так, документ пропонує розробити новий підхід у співпраці з країнами, які стануть сусідами Євросоюзу після його розширення. (Маються на увазі передусім Україна і Білорусь, а також Молдова). Україні пропонують збільшити прикордонну співпрацю з сусідами із західної сторони. Також Євросоюз, аж ніяк не зацікавлений у притоці криміналітету, пропонує Києву спільно боротися з торгівлею жінками, відмиванням грошей і продовжити протистояння тероризму. Те, що концепцію «нових сусідів», яку захищає Данія, у Києві відкидають та просять подумати, перш ніж ставити у рівні з Білоруссю умови, поки що не знайшло розуміння у Брюсселі.
