Конституція США передбачає таку процедуру імпічменту президента — нижня палата більшістю голосів порушує справу про імпічмент, верхня — більшістю у дві третини ухвалює рішення про його виновність. Процедура імпічменту поширюється не тільки на главу виконавчої влади, а й на міністрів і суддів. Американський досвід підтверджує, що навіть відносно проста схема усунення президента від влади не була жодного разу реалізована: стосовно президента імпічмент порушувався всього двічі — наприкінці минулого століття, коли для усунення президента Ендрю Джонсона не вистачило одного голосу в сенаті, й на початку 70-х із «Вотергейтського скандалу». В обох випадках процедура не була доведена до кінця, Річард Ніксон під загрозою імпічменту сам пішов у відставку.
Конституція України також передбачає теоретичну можливість усунення глави держави в разі здійснення ним «державної зради або іншого злочину». Питання про імпічмент «ініціюється» простою більшістю, після чого ВР створює спеціальну слідчу комісію, до складу якої входять спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Потім парламент розглядає висновки цієї комісії, після чого двома третинами голосів ухвалює рішення про звинувачення президента. Ухвала про усунення з посади приймається трьома четвертими парламенту, та й то за наявності висновку Конституційного Суду щодо правильності процедури та Верховного Суду про те, що в діях президента є ознаки державної зради або іншого злочину.
Очевидно, що просте порівняння двох процедур (щодо застосування однієї з яких існує 200-річний досвід) ясно говорить про те, що за нинішньою Конституцією усунути українського Президента від влади — абсолютно безнадійна справа.
№194 10.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
