В Україні учора відкрився дводенний саміт ГУАМ, до якого входять Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова. Головні завдання створеного ще в 1990 роках об’єднання зводяться переважно до економічного співробітництва. Хоча багато експертів розглядають його як політичне утворення, що є своєрідною противагою Росії на пострадянському просторі.
На користь цієї версії свідчить вся майже десятирічна історія ГУАМ. Бере вона початок у 1997 році: в квітні Росія та Білорусь підписали Договір про союзну державу, цього ж року в жовтні президенти Грузії, України, Молдови й Азербайджану підписали документ про чотиристоронню співпрацю. Відтоді багато що змінилося: вийшов зі складу організації Узбекистан, що примкнув до неї в 1999 році. Не змінилося лише загальне уявлення про об’єднання як про проект, що переживає постійні труднощі. ГУАМ завжди відносився до того розряду організацій, про яких згадували або під час чергового саміту, або у разі якоїсь скандальної ситуації. Українські дипломати до оранжевої революції навіть у неформальній обстановці недолюблювали говорити на «гуамівську» тематику, оскільки розуміли, наскільки дратує вона стратегічного партнера на північному сході. (У глухий кут українців завжди заводило запитання, а що, коли Росія подасть заявку про вступ до ГУАМ?). З приходом нового керівництва почали звучати більш обнадійливі заяви: знову зайшла мова про перейменування організації, про конкретні питання, що принесуть у перспективі вигоду чотирьом країнам...
Однак «антиросійський» дух все одно не відступає від нинішнього саміту. Зустріч проходить на фоні напружених двосторонніх відносин трьох із чотирьох країн, що входять у регіональну організацію. Окрім того, його ключовими учасниками є фактично ті ж країни, що складають кістяк іншого утворення — Співтовариства демократичного вибору. Нагадаємо, що на останньому вільнюському саміті СДВ прозвучав різкий виступ віце-президента США Річарда Чейні, який розкритикував недемократичні тенденції в Росії.
Очевидно, що «гуамівські» лідери в своїх заявах будуть дещо спокійніше ставитися до Росії, хоча не виключені жорсткі пасажі, наприклад, з боку грузинського лідера Михаїла Саакашвілі. Президент Азербайджану Ільхам Алієв учора про політику взагалі не згадував, підкресливши, що енергетична складова співпраці країн-учасників буде переважаючою в ГУАМ. Щоправда, він відзначив, «ці питання перебувають на стадії вивчення». До такого оптимального формулювання політики дуже часто вдаються, особливо якщо нічого сказати по суті. У рамках ГУАМ країни постійно вивчали, як співпрацювати в рамках проекту, й постійно не могли дійти спільної думки — в результаті було вирішено зупинитися на втіленні важливих транспортних ініціатив. Для чого тільки було створювати окрему організацію з власними виконавчими структурами? Існує реальний ризик того, що «гуамівська» історія так і закінчиться на пролозі, який визначається тривалим оформленням ГУАМ у міжнародну організацію...
Під кожен саміт «гуамівці» намагаються вигадати певний новий хід, щоб привернути увагу публіки. І це іноді вдається. А іноді — ні, оскільки дуже багато «нових ходів» вже звучало, й навряд чи ними можна переконати спостерігача в ефективності поки що невдалого проекту. Цього разу президенти «четвірки» мають намір подати на суд громадськості нову назву об’єднання, яка відтепер буде «Організацією за демократію та розвиток — ГУАМ».
... Не виключено, що ми вкотре почуємо від учасників саміту про нове дихання ГУАМ. Ще за часів Леоніда Кучми було модно говорити: ГУАМ переживає своє друге дихання. Цими днями, ймовірно, ГУАМ переживе своє десяте відродження... Чи надовго?
ДО РЕЧІ
Планується, що в сьогоднішньому засіданні ГУАМ візьмуть участь президенти України Віктор Ющенко, Грузії Михаїл Саакашвілі, Азербайджану Ільхам Алієв, Молдови Володимир Воронін. Як гості на саміт ГУАМ запрошені президенти Литви, Болгарії, Польщі й Румунії. Є підтвердження про приїзд президента Литви Валдаса Адамкуса, відомо, що Болгарію представлятиме віце-президент Ангел Марін. Напередодні саміту В. Ющенко в інтерв’ю Інтерфакс-Україна назвав серед основних завдань ГУАМ «функцію діалогу з регіональних питань», яку «ця організація сьогодні виконує добре». Окрім того, він виділив «проведення більш узгодженої політики щодо заморожених конфліктів». «І третє питання — це політика, яку проводять учасники цього політичного проекту. Ці питання, пов’язані з інтеграційними процесами, в тому числі й на європейському, євроатлантичному напрямі», — відзначив В. Ющенко. Важливо, що «сьогодні ми приходимо до формалізації цього об’єднання, адже раніше воно існувало, швидше, як міжнародний проект, що не мав регламенту, офісу, внутрішніх процедур, сформованого порядку денного на майбутні його засідання й тому подібне. Не обговорювалися теми фінансового забезпечення, кадрового забезпечення, патронатні служби й тому подібне», — сказав Президент.
