Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Діалоги Меркель і Медведєва,

або Як скандал із «Квадригою» вплинув на «Петербурзький діалог»
21 липня, 2011 - 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Щорічний російсько-німецький дискусійний форум «Петербурзький діалог», у якому дискутували президент Росії Дмитро Медведєв і німецький канцлер Ангела Меркель, залишив багато запитань. Більшість вважала, що його проведення «підмочив» нещодавній скандал із німецькою премією «Квадрига», яку повинен був отримати російський прем’єр Володимир Путін. Без цієї теми справді не обійшлося. На прес-конференції, після форуму. Трохи дивує, що на запитання про «Квадригу», яке було поставлено Меркель, кинувся відповідати Медведєв. «Не хотів говорити, але скажу. Хоча ви у мене й не запитували. Насправді, це, звичайно, німецький головний біль. Я вважаю, що будь-яка громадська організація може вибирати, кому вручати цю премію, хто подобається, а хто ні. І якщо рішення ухвалено, то це рішення повинно виконуватись. Інакше це прояв боязкості і непослідовності», — цитує слова російського президента Газета.ru. Сама ж німецький канцлер лише відзначила, що не має наміру брати участь у спекуляціях довкола цієї премії і взагалі: «Тема «Квадриги» — не та тема, де треба щось обговорювати», — заявила Меркель. І це справді так, адже «головним питанням», яке всіх цікавило, було абсолютно інше: чи піде Медведєв на вибори 2012-го? Але й тут усіх спіткало розчарування. Російський президент у кращих традиціях риторики прем’єра Путіна ухильно відповів: «Зовсім ненадовго запасіться терпінням, і я про все скажу, чи буду я президентом, чи іншу роботу знайду». Пригадалась репліка Путіна на питання про президентські вибори 2008 року: «Вам сподобається. Будете задоволені». Тема виборів залишається актуальною і для Меркель — у Німеччині 2013 року пройдуть вибори канцлера. Проте раніше бундесканцлерін уже заявляла про своє бажання балотуватися.

Окрім виборів, Меркель і Медведєв розмовляли і про свободу ЗМІ, ситуацію в Сирії і Лівії, введення безвізового режиму для Росії і про енергетику. «Треба говорити прямо про все, інакше просто нецікаво розмовляти. Краще сперечатися, ніж мовчати!» — оголосив президент РФ ще перед початком прес-конференції. Проте голова фонду «Эффективная политика» Гліб Павловський, в коментарі «Независимой газете» засумнівався у словах Медведєва. «Президент перераховує реальні проблеми, але виникає запитання: хто змінюватиме ситуацію?». Медведєву, на думку Павловського, нічого не залишається, окрім як узяти все в свої руки або «вимагати від уряду змінити стан справ». «Зараз склалась украй нещира ситуація, — додає Павловський. — Прем’єр годинами заочно полемізує з президентом у Магнітогорську, не називаючи його по імені. Стиль керівництва країною, який він пропонує, діаметрально протилежний медведєвському. Об’єднати їх неможливо — це шизофренія».

Проте для Німеччини Медведєв видається більш привабливим, ніж Путін. А історія з «Квадригою» може зіграти йому на руку, пише в матеріалі «Другий шанс» в Suddeutsche Zeitung Даніель Бресслер. На його думку, ситуація з премією «показує московським владним колам, перед яким вибором стоїть Росія. З Путіним на чолі вона й надалі віддалятиметься від Заходу. Модернізація залишиться порожнім гаслом». Бресслер додає: «Медведєв же міг би почати свій другий термін з виконання обіцянок. Це було б шансом — і для Заходу, і для Росії». Які ж результати «Петербурзького діалогу»? «День» звернувся до відповідального секретаря газети «Московские новости» Семена НОВОПРУДСЬКОГО і попросив відкоментувати його результати ганноверського форуму:

— «Петербурзький діалог» — це форум, який за посадою хоча й не очолюють чинні керівники держав, а зустрічі там завжди проходять на вищому рівні. У Медведєва вийшов плановий візит. Інша справа, що контекст довкола нього був цікавішим. Ідеться про майбутні спочатку в Росії 2012-го, потім у Німеччині 2013-го року вибори. Доля Медведєва — більшою мірою і доля Меркель — меншою мірою як кандидатів наразі висить на волоску. Крім того, цей візит проходив у контексті скандалу з премією «Квадрига». Свідомо Медведєв жодним чином не прояснив своїх намірів щодо свого висунення в президенти і своєї політичної позиції. Проте він зробив публічний реверанс у бік Путіна, фактично звинувативши організаторів премії у «боягузтві». З іншого боку, це звинувачення, якщо в нього вдуматися, звучить так, що присудити цю премію було актом сміливості. Тут уже не скажеш, що це однозначний комплімент на адресу Путіна. Цей конфлікт не отьмарив відносини між Росією і Німеччиною. Але Ангела Меркель відверто дала зрозуміти, що Німеччина, будучи одним із головних покупців російського газу і одним із лобістів усіх проектів Росії в Західній Європі, не зацікавлена в новій гілці газопроводу «Північний потік», який Росія хотіла запропонувати замість практично нереального проекту — «Південний потік». Ймовірно, його буде заморожено: від нього немає покупців газу.

Головного економічного результату від цього візиту добитись не вдалось, хоча я підозрюю, що Медведєв і «Газпром» чудово розуміють, що хто б не був при владі в Німеччині, керівництво цієї країни буде з прагматичними міркуваннями.

Візит Медведєва вийшов ще і яскравим за деякими висловами, але він не привів до прориву ні в ситуації з візами — важливому питанні у відносинах між Німеччиною та Росією. Німеччина — поки що один із ключових противників усередині Європейського Союзу проти введення безвізового режиму з Росією. Не стало зрозуміліше: чи наважиться Медведєв піти на другий термін. Проблема в тому, що Медведєв говорив тими самими словами, що й Володимир Путін, коли він представляв «Народный фронт»: «Сподіваюсь, моє рішення вас не розчарує». На жаль, у Медведєва немає політичної можливості відкрито оголосити про свої наміри. Мабуть, вони залежатимуть від Путіна і від людей із його команди, які визначатимуть, кому йти кандидатом від «партії влади». Медведєв не є рівновеликим партнером Путіна і, швидше за все, не він прийматиме рішення про власні президентські плани. Якби Медведєв зараз оголосив, що він іде в президенти, тоді це було б сигналом, що в Росії можуть розпочатись якісь політичні зміни.

Ігор САМОКИШ, «День»
Газета: 
Рубрика: