Сьогодні про перемогу не йдеться. Хоча б тому, що авіація НАТО вчора завдавала ударів по Міністерству внутрішніх справ та одній із резиденцій Мілошевича, вже вдруге з початку своєї акції, однак відомо, що й будівля міністерства зараз пуста й порожня, і Мілошевича саме в цьому бункері точно немає. Президент Югославії попри все не збирається здаватися — пишуть і югославські, і західні аналітики. Місія ООН в Косово констатує, що з продовженням війни, якій виповнилося рівно два місяці, ситуація в цій провінції стає настільки поганою, що гіршого й уявити вже неможливо.
Можна зрозуміти, що НАТО просто не має права програвати, коли вже війна з його подачі розпочалася. Тому й звучать заяви — не виключається жоден зі сценаріїв, ми впевнені в перемозі, стратегію обрано правильну й вона приносить плоди. Поки що стратегія вражає не стільки військову машину Белграда, скільки югославське населення — за приблизними підрахунками, близько половини працездатного населення залишилося без роботи та засобів для існування, не кажучи вже про повне знищення економічного потенціалу країни.
Не має права програвати й Мілошевич, який від самого початку вирішив поставити на жорстке протистояння із Заходом як на єдиний спосіб утримати свою владу. Проте, за повідомленнями агентств, самим сербам уже перестала подобатися війна — демонстрації резервістів пройшли в кількох містах, і ця хвиля лише наростатиме.
На сьогодні балканська епопея призвела лише до одного: албанців, яких нібито захищає НАТО, у Косово фактично не лишилося — окрім тих, хто не може виїхати, та бойовиків Армії визволення Косово.
США відверто заявляють, що перш за все хочуть усунути від влади Мілошевича — тоді, мовляв, можна буде поговорити й про допомогу Югославії у повоєнній відбудові. Очевидно, що Мілошевич не може погодитися на введення до Югославії військ із країн НАТО. Очевидно також, що, як уже зазначив спецпредставник генерального секретаря ООН, міністр закордонних справ Словаччини Едуард Кукан, крім нього немає з ким розмовляти в Югославії. Ухвалення резолюції Ради Безпеки ООН із питань Югославії ускладнюється постійними бомбардуваннями, стверджують Росія та Китай. Паузу в бомбардуваннях, пропоновану Італією, Чехією та Грецією, командування НАТО вважає за недоречну й навіть шкідливу для цілей Альянсу. Можливо, мало було натовцям китайського посольства в Белграді. І шансів на те, що ситуацію все ще можна врятувати, зберігши обличчя й НАТО, і США, і Белграда, стає все менше. Як і шансів на те, що Україна отримає бодай якусь компенсацію за свої втрати від неоголошеної війни.
