Економічна та фінансова криза в Європі стала приводом для деяких сил в Україні та навіть деяких урядовців заявляти про провал європейського проекту і шукати якийсь новий проект разом із Росією. І це при тому, що, з одного боку, українська влада законодавчо закріпила курс на інтеграцію в ЄС і парафувала Угоду про асоціацію та поглиблену і всеохоплюючу Зону вільної торгівлі з євроспільнотою. А з іншого боку виглядає так, що в Україні мало усвідомлюють, що насправді відбувається в Європі, як там вирішують проблеми і якою буде Європа після кризи.
Тим часом у самій Європі активно дискутують із приводу названих вище тем. Однією з можливостей дізнатися про це глибше стала міжнародна медіа-конференція в Потсдамі M100 Sanssouci Colloquium 2012 під назвою «Яка Європа? Вміння брати уроки з кризи», що відбулася наприкінці минулого тижня. На жаль, на цій конференції не було жодного представника від України ні від уряду, ні від опозиції.
А дискусія там була дуже цікавою. Тон їй задав австрійській новеліст та есеїст, доктор Роберт Менассе свою промовою «Зворотній відрахунок для Європи». До речі, його стаття під таким заголовком була опублікована у німецькій пресі того ж дня. Тим часом колишній прем’єр-міністр Угорщини Гордон Байнай у своєму виступі звернув увагу на кризу кризового менеджменту, член Європарламенту, екс-міністр закордоних справ Греціі Дімітріс Друцас пояснював особливість виходу Греції з кризи, а президент Антлантиного клубу Болгарії, екс-міністр закордоних справ Соломон Пассі розповів про те, як можна подолати недоліки демократії.
Але особливого значення конференції надавала ще одна обставина. Цьогоріч лауреатом премії M100 Media Prize став президент Європейського центрального банку Маріо Драгі, який прибув на церемонію нагородження після засідання ради банку, на якому було запущено програми викупу облігацій, щоб збити ставки за цінними паперами. І щоб виголосити вітальну промову на честь Драгі тут, у Потсдамі, з Італії на своєму Ferrari приїхав його шкільний товариш, президент Ferrari S.p.A Люка ді Монтеземоло. Крім того, головну промову на вечірній церемонії нагородження виголошував міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбль. А в своєму панегірику (похвальній промові на честь Драгі) голова наглядової ради Deutsche Bank AG, доктор Пауль М. Ахляйтнер сказав, що нагородження глави ЄЦБ в історії залишатиметься як водорозділ між двома епохами — В.С. (before crises — до кризи) і A.D. (after deliverage — після подолання кризи), натякаючи на період до народження Христа (B.C.) і після його народження (A.D.).
Більшість учасників конференції були переконані, що криза буде врешті-решт подолана. Свідченням цього, на їхню думку, є бажання європейських урядів подолати кризу, готовність іти на жертви, втілювати у життя непопулярні рішення у своїх країнах. Щоправда, вихід із цієї кризи бачать по-різному.
Як відзначив у своєму виступі доктор Менассе, батьки-засновники Євросоюзу не могли передбачити проблем, із якими у майбутньому зітнеться Європа. Вони вірили, що завжди знайдеться рішення. Так і було до останньої кризи, поки Європа не зіткнулася з таким явищем, як націоналістичні партії в парламентах деяких країн ЄС, через що європейський проект опинився під загрозою.
Менассе вважає, що виходом із такої ситуації — подолання націоналізму — може стати запровадження постнаціональної демократії і створення наднаціональної Європи. «Не може Європа будуватися на демократії ХІХ століття, коли головним завданням було будівництво націй», — наголосив він.
І в цьому, можливо, головна проблема «складнощів перекладу» між Україною та ЄС. Адже Україна перебуває саме на етапі будівництва нації, тобто за європейськими мірками — в ХІХ столітті.
На думку Менассе, потрібно перш за все скасувати Раду Європейського Союзу, яка стала оплотом націоналізму й на засіданнях якої глави держав та уряди намагаються відстоювати національні інтереси, а потім на батьківщині заявляють про те, як вони захищають національні інтереси перед бюрократією в Брюсселі. Майбутнє європейського проекту, переконаний доктор Менассе, у забороні національного представництва у Європейській Раді і побудові Європи як вільної асоціації регіонів.
Екс-прем’єр Угорщини Гордон Байнай теж поділяє думку, що однією з причин виникнення нинішньої кризи є зростання націоналістичних настроїв, проявом чого є, зокрема, ізоляціонізм та протекціонізм, до яких вдаються деякі країни. На його думку, перш ніж когось звинувачувати у кризі, кожен має подивитися в дзеркало і запитати: «Як я долучився до виникнення кризи?» З іншого боку, він звернув увагу на слова голови Єврогрупи Жан-Клода Юнкера, який свого часу заявив: «Ми знаємо, що робити, але не знаємо, чи будемо переобраними, якщо зробимо це».
«І це, — вважає Байнай, — заважає політикам проводити необхідні реформи для швидшого розв’язання кризи». Більше того, він додав, що зараз стало очевидно, що потенційне рішення знаходиться в Брюсселі, бо його не можуть запропонувати національні уряди. Тому, на думку екс-прем’єра, завдання для політиків полягає у пошуці політичних основ вирішення кризи, які передбачають передачу національних повноважень Брюсселю, зокрема у сфері фіскальної політики, і вони мають чесно пояснити виборцям, що іншого виходу немає.
За його словами, вихід Греції із єврозони (а такий сценарій багато хто з аналітиків вважає цілком можливим) означатиме для Еллінської Республіки падіння ВВП на 40 відсотків, а для Німеччини відповідно — 15—20%. Але у такому разі німецька марка виграє у вартості 20—40 відсотків.
Байнай вважає, що Європі потрібно знайти спосіб, як пережити цунамі глобалізму, зберегти свою унікальну спадщину і розвивати її. А для цього потрібно швидко вчитися, опретивно адаптуватися до змін відповідно до того, що говорив Дарвін: виживають не сильні, а ті, хто найкраще адаптується. Тому, наголосив екс-прем’єр, відповідь на цей виклик має бути наступною. По-перше, «страждання» при запровадженні невідкладних заходів, реалізації структурних реформ мають бути якомога коротшими. По-друге, має бути збережена соціальна стабільність, недопущені зворотні процеси у суспільстві. По-третє, політики мають бути чесними перед народом.
Окрім того, наголосив Байнай, в Європі потрібно створити такі інституції, які могли б працювати на довгу перспективу і зберігали би безперервність, не обмежувались чотирирічним циклом. А це можливо, вважає він, через посилення європейського уряду, щоб він мав можливість працювати тривалий час.
Член Європарламенту, екс-міністр закордоних справ Греції Дімітріс Друцас не має сумніву, що його країна з допомогою ЄС вибереться із боргової ями і при цьому скористається шансом побудувати нову Грецію для нового покоління. Він зізнався, що через поганий менеджмент, клієнтелізм (особистісні відносини «патронів» та «клієнтів», код їх взаємодії. — Ред.), хабарництво і брак верховенства права за останні декілька десятиліть країна втратила життєздатність, і тепер усе це треба змінити. Але, застеріг екс-міністр, не можна багато вимагати від греків за дуже короткий час.
Окрім того, пан Друцас уважає за доцільне проведення референдумів у ЄС, щоб громадяни відчували причетність до ухвалення рішень. Тим часом зараз люди відчувають себе більш віддаленими від Європи, оскільки рішення ухвалюються за закритими дверима, в Брюсселі, в ЄС. Тому референум, переконаний грецький євродепутат, змусить політиків вести більш серйозні дискусії з громадянами.
У той час президент Антлантичного клубу Болгарії, екс-міністр закордоних справ Соломон Пассі вважає, що настав час змінити голосування розрахунками. При цьому він послався на відомого вченого Лейбніца, який сказав, що всі суперечки між людьми мають замінити розрахунки. На його думку, ЄС і далі буде розширюватися, включаючи до свого союзу країни договорами, а не силою, як це робила, наприклад, Росія Петра Першого (який заявив: «Я не можу захистити свої кордони, тому змушений розширятися»), поширюючи на сусідів зону добробуту, стабільності та безпеки. На думку Пассі, кордонами Європи можна назвати «кордони» Євробачення чи УЄФА. Він переконаний, що кордони ЄС будуть і далі розширятися і в недалекому майбутньому обговорюватиметься членство України і, можливо, Марокко.
Утім, найбільш кваліфікований діагноз кризі єврозони дав президент ЄЦБ Маріо Драгі, який отримав нагороду M100 Media Prize за внесок у порятунок спільної європейської валюти. У своїй промові перед видавцями і представниками провідних європейських медіа та експертами він наголосив, що євро — це друга у світі найважливіша валюта, у ній зберігається 25 відсотків валютних резервів, 1,5 трлн євро переходить із рук у руки щодня на міжнародних біржах, щоденно цією валютою користується 350 млн людей.
Пан Драгі, якому Єврокомісія доручила підготовити бачення євро на наступне десятиріччя, назвав однією з головних причин кризи зони євро брак координації монетарної політики ЄС та фінансової й економічної політики країн-членів єврозони, що не гарантує стабільності та не сприяє залагодженню кризи. Відтак, наголосив він, потрібно по новому переглянути організацію єврозони на більш безпечній основі і розробити нову архітектуру, яка врахує уроки кризи.
«Оскільки економічні та фінансові політики країн єврозони є сильно взаємопов’язаними, нам треба знайти способи, щоб національні рішення не шкодили іншим членам монетарного союзу. Ми також бачимо, що збереження стабільності вимагає спільних інститутів, які можуть швидко реагувати», — наголосив Драгі.
За його словами, держави-члени єврозони мають віддавати в центр більше суверенітету. Адже саме це є чітким месиджем кризи. «Разом із тим, — сказав він, — нам не потрібно передавати всі повноваження в Брюссель, окрім тих суверенних повноважень, які необхідні для забезпечення стабільного монетарного союзу». І це все, наголосив глава ЄЦБ, буде супроводжуватися широкою демократичною участю і легітимизацією.
Драгі окремо зупинився на темі політичного союзу, який є четвертим стовпом інтеграції Європи після фіскального, економічного та фінансового союзу. Без цього ми можемо домовитися, але хтось може в будь-який час сказати Nein zu alles (у перекладі з німецької — «ні всім»). Тому він вважає за необхідне, щоб політична інтеграція розвивалася паралельно економічній інтеграції.
Глава ЄЦБ закликав медіа, видавців і політиків допомогти створити справжній європейський громадський простір. За його словами, попри окремі застарілі стереотипи, загалом спостерігається позитивна тенденція: поступово серед громадян єврозони виробляється відчуття приналежності до спільного і турбота щодо ухвалення рішень. І одним із кроків посилення такої тенденції є обмін медіа, наголосив він.
«Багато причин бути оптимістом і вірити, що Європа знайде шлях і буде рухатися до більш сильної і більш об’єднаної Європи. Адже коли ми стикалися з викликом, то неодмінно знаходили дієві рішення. І зараз не потрібні для цього ні надзвичайні підходи, ні вибір. Перед нами цілком досяжний шлях до повного об’єднаного монетарного союзу. І одного дня я повернуся до цього чудового місця по-справжньому sanssouci (у перекладі з французької — «без турбот». — Авт.)», — завершив свій виступ Драгі.
На тлі доволі оптимістичного виступу глави ЄЦБ досить дивною виглядає заява прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо про те, що «шанси зберегти єврозону в її нинішньому вигляді 50 на 50». Минулої неділі в інтерв’ю Словацькому громадському телебаченню словацький прем’єр сказав, що деякі країни-члени єврозони, «можливо, будуть змушені покинути групу, щоб євро було більш сильним і стабільним». При цьому, як повідомляє РІА «Новости», він додав: «Якщо станеться деструкція єврозони, ми хотіли б залишитися в групі найсильніших і зберегти євровалюту». Це зовсім не є ознакою солідарності, чим довгий час пишався Європейський Союз, а скоріше виявом захисту національних інтересів.
