Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Доказ життєздатності

Вільна торгівля та політика безпеки — пріоритети ГУУАМ
15 травня, 2004 - 00:00


За сім років існування ГУУАМ зазнало чимало проблем. Ентузіазм, з яким його було створено спершу чотирма державами, згодом почав вщухати. Про «смерть» пострадянського об’єднання п’яти держав усерйоз говорили як мінімум двічі. Спочатку — коли стало відомо про відхід від участі в окремих проектах Узбекистану, а потім — коли Росія, Україна, Білорусь та Казахстан домовились про створення Єдиного економічного простору. Попри все ГУУАМ «вижив» і, судячи із заяв українських дипломатів, успішно функціонує. Хоча про поворотну ефективність об’єднання говорити справді передчасно. У середині червня в Грузії має відбутися саміт п’яти президентів, на якому йтиметься про подальшу діяльність ГУУАМ. Можливо, він і дозволить робити висновки щодо життєздатності «п’ятірки». Про нинішній стан справ у ГУУАМ розповідає заступник міністра закордонних справ України Олександр МОЦИК.

— Україна опинилася між двома геополітичними та геоекономічними блоками. Із одного боку — ЄС і НАТО, а з другого — ЄврАзЕС і ОДКБ. Якими ви бачите перспективи й виклики для ГУУАМ у нових реаліях?

— Безперечно, розвиток ГУУАМ значною мірою залежить від процесу розширення ЄС і НАТО. Свідченням інтересу ЄС до ГУУАМ є те, що на останньому засіданні Комітету національних координаторів ГУУАМ, яке відбулось у березні цього року в Баку, підтримку діяльності ГУУАМ висловили посли країн Євросоюзу, представники Світового Банку, ОБСЄ, ООН, ТРАСЄКА та інші. З другого боку, процеси глобалізації в світі поряд із розширенням торговельно-економічних зв’язків певним чином активізували зростання організованої злочинності, тероризму, транспортування наркотиків, торгівлі людьми, нелегальної міграції. Тому країни-учасниці ГУУАМ активно працюють як над Проектом зі сприяння торгівлі та транспортуванню (ПСТТ), так і над створенням Віртуального центру боротьби з тероризмом. Конкретними кроками Об’єднання в цьому напрямку можна назвати проведення в МЗС України першого засідання Керівного комітету ПСТТ, на якому, зокрема, було узгоджено Регіональну стратегію та План дій з реалізації згаданого проекту та розробку групою експертів країн-учасниць ГУУАМ у Баку пакету документів зі створення віртуального центру.

— Проте чимало експертів звертають увагу на неефективність ГУУАМ. Кажуть, що на об’єднання чекатиме та ж доля, що й на решту інтеграційних об’єднань на пострадянському просторі — занепад. Не рахували, скільки разів експерти «хоронили» ГУУАМ?

— Можу погодитися, що народження ГУУАМ супроводжувалося критикою з різних боків. Мовляв, навіщо потрібне це об’єднання, якщо в регіоні є Організація Чорноморського Економічного Співробітництва, розвивається ТРАСЄКА, діє ОБСЄ, низка питань охоплюється двосторонніми угодами... Із часом критики поменшало. Після підписання в 2001 році Ялтинської хартії ГУУАМ та низки угод в економічній, правовій та гуманітарній сферах були закладені підвалини для інституційного становлення ГУУАМ. Політичне зростання авторитету Об’єднання супроводжувалось наданням йому статусу спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН, розвитком співробітництва з ОБСЄ та Ініціативою із співробітництва у Південно-східній Європі. Таким чином, ми бачимо, що ГУУАМ — це не декларація намірів, а дієве об’єднання з необхідними механізмами діяльності, напрацьованою нормативно- правовою базою та міжнародним визнанням. А щодо критики, то в разі, якщо вона справедлива й спрямована на покращення нашої діяльності, ми її лише вітаємо.

— Два роки тому країни ГУУАМ домовилися про створення зони вільної торгівлі. Чи пішла справа далі домовленостей? Чому досі Молдова не ратифікувала відповідної угоди?

— Наскільки нам відомо, Кишинів працює над цим питанням, і ми очікуємо, що найближчим часом Молдова буде в змозі ратифікувати відповідний документ. Хотів би зазначити, що головною відмінністю ГУУАМ є спрямованість саме на практичний результат. На даний момент питання реалізації угоди про створення зони вільної торгівлі перебувають у компетенції Робочої групи ГУУАМ з економіки та торгівлі. Цього року заплановано розглянути питання взаємної лібералізації торговельних режимів та зняття бар’єрів для вільного переміщення товарів і послуг. Після цього має відбутися перехід до другого етапу роботи — етапу практичної реалізації. У цьому зв’язку треба зазначити, що протягом останніх років ми спостерігаємо зростання товарообігу між країнами-учасницями ГУУАМ. Зокрема, таке зростання в торгівлі з Грузією в 2003 році в порівняні з 2002-м склало 195%, з Азербайджаном — 137%, Молдовою — 163%. Я гадаю, що в цьому контексті ми зможемо найближчим часом говорити про подальше зростання товарообігу за рахунок функціонування створення зони вільної торгівлі ГУУАМ.

— Останнім часом ставлять багато запитань щодо співіснування таких механізмів економічної співпраці, як ЄЕП та ГУУАМ. Україна переконана, що ЄЕП і ГУУАМ не суперечать одне одному. Чи поділяють таку позицію наші партнери по ГУУАМ?

— На нашу думку, ГУУАМ має органічно доповнювати механізми співробітництва в регіоні. Метою створення об’єднання був і залишається пошук нових схем взаємовигідної співпраці для здійснення масштабних проектів. Крім того, участь держав у ГУУАМ здійснюється відповідно до їхніх національних пріоритетів. Такий підхід дозволяє поряд iз формуванням спільної позиції кожній з країн ГУУАМ обирати сферу та ступінь своєї участі в конкретних заходах.

Особисто мені негативних оцінок участі України в ЄЕП від наших партнерів чути не доводилось. ГУУАМ — це один з механізмів співпраці на регіональному рівні. Як відомо, в ГУУАМ займаються не лише економічними питаннями, але й боротьбою з такими явищами, як міжнародний тероризм, організована злочинність, торгівля людьми. Якщо ми домовилися про щось у рамках ГУУАМ і якщо беремо на себе зобов’язання, то будемо їх виконувати. Ми працюватимемо, щоб використати всі можливості й потенціал країн для загального блага. Нам не треба дивитися на когось — треба просто працювати.

— Президент Грузії під час свого перебування в Києві зазначив, що Росія почала «більш конструктивно й спокійно» ставитися до ГУУАМ. Із чим це пов’язано? Можливо, в Москві вважають, що «місію виконано», Україна — в ЄЕП, а тому немає підстав для особливих хвилювань...

— Не можу сказати, що є певна негативна позиція з боку Росії. У будь-якому випадку на офіційному рівні таких заяв немає. Співпраця в рамках ГУУАМ не спрямована проти будь-якої іншої країни. Ми, навпаки, закликаємо інші держави до співпраці з Об’єднанням. Особливо це стосується сусідніх країн. Крім того, в ГУУАМ існує інститут спостерігача.

— А чи було побажання в когось із партнерів по ГУУАМ приєднатися до ЄЕП?

— В угоді про формування ЄЕП, яку, як відомо, Україна підписала із застереженням, міститься положення про те, що до Єдиного економічного простору можуть приєднуватися й інші країни. Тут, до речі, не йдеться лише про пострадянські країни. Поки що ЄЕП перебуває на стадії становлення. Попереду робота з розробки великої кількості документів, які будуть регулювати співпрацю в конкретних галузях і з конкретних питань. На цьому етапі, наскільки мені відомо, звернень від інших держав про приєднання до ЄЕП не надходило.

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: