Історія ГУУАМ велася з 1997- го року, коли Грузія, Азербайджан, Україна і Молдова оголосили про наміри створити спочатку неформальне об’єднання, яке б потім переросло на цілком формальну організацію. Однією з причин створення об’єднання було сприяння створення шляху для експорту каспійської нафти через Грузію та Україну до країн Західної Європи. Цей маршрут міг би лягти в основу Європейсько-Азіатського транспортного коридора, з потенційною можливістю перетягти на себе транспортні потоки, які сьогодні проходять транзитом через територію Росії. Інша причина була в тому, що ні Грузія, ні Молдова, ні Азербайджан, що мали на своїй території неврегульовані конфлікти (Абхазія та Південна Осетія, Придністров’я, Нагірний Карабах) не були задоволені російською політикою в СНД і розглядали можливість об’єднання дилпоматичних та інших зусиль. Свої претензії до тодішньої політики Москви мав і Київ, який розглядався в ролі регіонального лідера.
З тієї пори багато було сказано про необхідність відродження «Великого шовкового шляху» у вигляді Євро-Азіатського транспортного коридору, теоретичну зацікавленість в якому висловлювали не лише Узбекистан, але й Казахстан, і інші країни. До речі, Президент Кучма учора заявив, що, очевидно, в ролі транспортного коридору ГУАМ і функціонуватиме. Багато було сказано про необхідність різних маршрутів транспортування нафти. Між тим, транспортний коридор так і не запрацював. Експортний маршрут для нафти, з одного боку, створено, з іншого — ні, оскільки трубопровід Одеса-Броди, не без труднощів добудований, так і не отримав поки що продовження по території Польщі — все ще тривають переговори з приводу доцільності його спорудження, все ще не створено міжнародний консорціум, який би й займався транспортуванням нафти до замовників, які теж поки що лише потенційні. Тим часом вже функціонує нафтопровід Баку- Новоросійськ, споруджується нафтопровід Баку-Джейхан, свої можливості для транзиту нафти пропонують Болгарія і Румунія, і експерти задаються питанням — а чи взагалі на каспійських родовищах видобувається скільки нафти, щоб завантажити існуючі й потенційні трубопроводи?
Організація ГУУАМ оформилися у формальному вигляді на самміті минулого року в Ялті. Саміт кілька разів переносився. В результаті було проголошено, що головною метою діяльності організації є економічна, що діяльність організації не може бути спрямованою проти будь-якої іншої країни, що двері до неї завжди залишатимуться відчиненими. Між тим, головного документу в такому разі — угоди про вільну торгівлю, на яку покладалися великі сподівання в якості цементуючої ідеї — не підписано й досі. При цьому Узбекистан, як свідчили, був одним з опозиціонерів цієї ідеї — його представники заявляли, що законодавства країн-учасниць до такого кроку не готові. Крім того, Молдова та Грузія є членами Світової організації з торгівлі, тоді як інші країни — ні, і це теж може викликати певний конфлікт між намірами і реальністю. Дипломатичні джерела свідчать також, що Узбекистан доклав зусиль до того, щоб економічний форум країн ГУУАМ, запланований у Ташкенті, так і не відбувся. Були й інші тенденції, вважають дипломати, які свідчили про не надто велику зацікавленість Ташкента. До того ж після подій 11-го вересня, після початку антитерористичної операції стали надто очевидними зміни у відносинах між США і Узбекистаном. Більше не говориться про проблеми з правами людини в Узбекистані, там розташовується тимчасова база антитерористичної коаліції, і очевидно, що Ташкенту набагато цікавіше підтримувати рівень відносин з Вашингтоном, який склався, аніж створювати ГУУАМ, який занходиться на «нульовому циклі» і який не обіцяє негайних вигод. Та й відносини з Росією в Ташкента будуються вже на інших засадах, ніж навіть рік тому.
Після зміни керівництва Молдови, коли до влади прийшов президент-комуніст Володимир Воронін, з’явилися його заяви на користь участі Молдови в Євразійському економічному співтоваристві, очолюваному Росією. Молдова, як і Україна, набули в цій організації статусу спостерігача. Президент Леонід Кучма обіцяв нещодавно, що Київ може піти іще далі. Тим не менш, прем’єр-міністр Молдови Василе Тарлєв учора в Києві заявив, що питання про вихід Молдови з ГУУАМ на порядку денному не стоїть. В Баку — а Азербайджан головує в ГУУАМ — намагаються з’ясувати, що сталося, оскільки офіційної інформації від Ташкента ще не отримали.
Найбільшим ентузіастом ГУУАМ залишилася Грузія. Тбілісі з самого початку пропонував закласти у підвалини організації міцний компонент політики, передусім, у галузі безпеки, що не надто надихало інших. Але й секретар Ради безпеки Грузії Тедо Джапарідзе нещодавно на зустрічі в редакції «Дня» не виключив, що організація може померти, якщо не матиме дійсно спільного для всіх інтересу.
Один з інформованих українських експертів, наближеного до центру прийняття рішень, вважає, що без загальної ідеї, яка була б цікава для всіх країн-учасників, без міцного економічного підгрунтя (а всі країни учасниці організації де-факто є бідними), без серйозної зацікавленості західного капіталу організацію ГУУАМ можна вважати приреченою. Однак при цьому експерти вказують, що сама по собі ідея створення принципово нової регіональної організації цікава й перспективна, але вона повинна мати солідну базу.
Отже, про повну смерть ГУУАМ поки що не йдеться. Організація зберігає перспективи. Проблема — як завжди, в їх втіленні.
КОМЕНТАР
Міністр закордонних справ України Анатолій ЗЛЕНКО:
— Міністерство закордонних справ отримало попередню інформацію про те, що Узбекистан «не бачить раціональності» своєї участі в окремих заходах, які будуть проводитися по лінії ГУУАМ. Хоча офіційного повідомлення з цього приводу ми ще не отримували, але маю відзначити, що рішення Узбекистану не є чимось несподіваним або надзвичайним. Кожна держава вільна визначати форму своєї участі в тій чи іншій організації. Україна поважає вибір Узбекистану. ГУУАМ від самого початку свого створення був відкритим для членів, які поділяють цілі та принципи ГУУАМ, закріплені в його Хартії.
Україна переконана, що вихід Узбекистану з ГУУАМ не позначиться на дієвості організації та процесі подальшого поглиблення взаємодії між її членами. Ташкент останнім часом дотримувався підкреслено стриманої позиції щодо більшості намірів інших держав–членів ГУУАМ. Тому сьогодні є підстави сподіватися, що ГУАМ стане більш згуртованим і працюватиме більш активно в реалізації статутних цілей Організації, оскільки не буде обтяжений пасивністю окремих держав–членів. МЗС України спільно із зовнішньополітичними відомствами інших держав–членів ГУАМ активно готується до наступного засідання на рівні міністрів закордонних справ. На ньому мають бути остаточно погоджені документи, які будуть винесені на підписання лідерами держав-членів ГУАМ, а також визначені конкретні строки проведення в Україні Саміту цієї Організації.
