Схоже, в Європейському Союзі після різдвяних канікул всерйоз вирішили зайнятися українським питанням. Ця тема постійно лунає як в кулуарах єесівських структур, так і під час зустрічей вищих посадовців Європейського Союзу з очільниками країн-членів ЄС, не кажучи вже про те, що «шефу» української дипломатії — міністру закордонних справ Леонідові Кожарі — постійно телефонують колеги з європейських столиць. З одного боку, європейські очільники висловлюють стурбованість ескалацією насильства в Україні, викликаного ухваленням антидемократичних законів, і закликають українську владу та лідерів опозиції продемонструвати добру волю і докласти усіх зусиль для пошуку компромісу.
Зокрема, під час візиту до Варшави голова Європейської ради Герман ван Ромпей виступив з критикою «законів 16 січня», які обмежують свободи українців і засудив «неправомірне застосування сили і жорстокість з боку української влади проти демонстрантів».
«Останні обмеження основних свобод, включно зі свободою висловлювань, зібрань та преси, не вирішать кризу, а лише ще більше дестабілізують ситуацію в країні», — заявив Ромпей. Водночас він сказав: «Ніхто не може перешкодити українському народу одного дня побачити здійснення власних мрій. Наші двері залишаються відчиненими. І я як і раніше переконаний, що Україна та її народ вершать історію».
Тим часом «шеф» польської дипломатії Радослав Сікорський написав у своїй сторінці у Twitter: «Ескалація конфлікту в Україні є небезпечною. Влада повинна відновити довіру. Обидві сторони повинні утримуватись від насильства. Переговори повинні продовжуватись».
Його французький колега Лоран Фабіус після зустрічі у Парижі з одним із лідерів опозиції Віталієм Кличко написав у Twitter: «Я йому висловив солідарність Франції, наш заклик — негайно припинити насильство і продовжити в Україні політичний діалог. Насильство і радикалізація не можуть бути відповіддю прагненням українського народу. За закликами до діалогу мають швидко слідувати конкретні жести».
Міністр закордонних справ Великої Британії на своїй сторінці у Twitter зазначив: «Ми рішуче налаштовані тримати двері ЄС відчиненими для українського народу і виступаємо проти будь-якого насильства відносно нього».
Ще різкіше висловився з цього приводу прем’єр Польщі Дональд Туск: «Підтримуємо українських демократів у їхніх прагненнях досягти справедливої і мудрої угоди. Конфлікт і репресії — це шлях до катастрофи».
З іншого боку, з Брюсселя лунають конкретні пропозиції вирішення кризи в Україні. Зокрема, президент Європейського парламенту Мартін Шульц у інтерв’ю німецькому виданню Deutsche Welle розповів про те, якою може бути роль ЄС у вирішенні цієї проблеми. Він вважає, що ЄС слід закликати сторони протистояння до діалогу і водночас тиснути на український уряд. І таким тиском, на його думку, можуть бути візові обмеження або замороження активів українських урядовців.
Втім, найкращим шляхом виходу з нинішньої кризи, вважає пан Шульц, може стати формування уряду національної єдності, що буде «краще, ніж продовження силового протистояння». Шульц наголосив, що у даній ситуації зразком для ЄС може стати модель посередництва, сформована у 2004 році під час Помаранчевої революції. Президент Європарламенту і досить правильно відзначив, що «нинішня криза є наслідком низької якості лідерства, починаючи з 2004 року: було втрачено цілих 10 років. Мені дуже сумно, і шкода людей».
Якщо США визначились стосовно застосування санкцій проти українських можновладців, то в ЄС про це конкретно будуть говорити (звісно, якщо до цього часу не буде врегульовано цієї кризи) 10 лютого на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Про це сказав міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн в інтерв’ю Deutsche Welle. «Нині ЄС хоче залишити всі канали відкритими, щоби стимулювати діалог між опозицією та урядом. Ми хочемо чітко сказати, що опозицію потрібно сприймати серйозно», — цитує його агентство.
Він також повідомив, що питання України та необхідність зупинити насильство буде обговорюватися сьогодні під час саміту ЄС-Росія, який триватиме лише 2,5 години. «Я вважаю, що Україні не можна дозволити бути країною, яка розривається між Сходом та Заходом», — зазначив Жан Ассельборн. Однак, досить дивно звучать його слова, «оскільки Росія та ЄС є стратегічними партнерами, тому має бути можливість розробити спільними силами стратегію для мирного врегулювання»?! І як це може бути можливим, якщо стратегії щодо України в Росії та ЄС зовсім різні. Добре, що хоч із боку країн ЄС лунають заяви, що Україну не можна залишати наодинці з цією кризою.
