Френк ҐЕФНІ: «Ліквідація Іраку як країни не є метою США»
«Гру закінчено». «Війна неминуча». «США не відступлять». Ці фрази лунають все частіше, коли йдеться про подальший розвиток іракської кризи. На тлі масованої медіа- кампанії у самих Сполучених Штатах та гарячкової дискусії в західноєвропейській пресі, Посольство США в Україні вирішило надати слово незалежному американському експерту й організувало відеоконференцію з Френком Ґефні — засновником та президентом вашингтонського Центру з питань безпеки. Цей центр — неприбуткова позапартійна освітня корпорація. Пан Ґефні — досвідчений фахівець, якому знайоме й повітря «коридорів влади». Зокрема, під час президентства Рональда Рейгана він працював заступником міністра оборони з питань політики міжнародної безпеки. Френк Ґефні поділився з українськими журналістами своїм незалежним поглядом на причини, перебіг та наслідки воєнної кампанії в Іраку, яку він вважає неминучою.
ПРОБЛЕМА — В САМОМУ РЕЖИМІ ХУСЕЙНА
«Сьогодні, здається, вичерпано всі альтернативні варіанти врегулювання іракської кризи. Дипломатичний процес уже триває набагато довше, ніж слід було б. Рада Безпеки ООН, наскільки я розумію, спробує затвердити ще одну резолюцію, але мабуть вона не буде відповідною загрозі, яка постала перед нами. Навіть якщо США та їхні союзники не розпочнуть кампанію звільнення Іраку, Саддам Хусейн коли-небудь сам розпочне війну, вже за сприятливих для нього обставин. Боюся, такий вибір нам усім не дуже до вподоби, але ліпше вести війну за умов, які диктуємо ми. Якщо ми не діятимемо, загроза зростатиме. Власне, на мою думку, Саддам вже воює з нами, підтримуючи різні терористичні організації. Було б дуже нерозумно ігнорувати нехай навіть опосередковані докази його причетності до терактів 11 вересня та вибуху в Оклахома-сіті 1995 року. Будь-які наступні напади можуть здійснюватися з застосування зброї масового знищення, якої, як ми вважаємо, у Саддама Хусейна є чимало, можливо, її виробництво триває й зараз.
У багатьох країнах світу існує хибна думка, що ця проблема постала кілька місяців тому. Насправді вона на порядку денному далеко не перший рік. Дванадцять років тому Саддам Хусейн взяв на себе зобов’язання позбутися накопиченого арсеналу зброї масового знищення. Однак навіть якщо ООН скаже, що на території Іраку немає жодної одиниці хімічної чи біологічної зброї, що Саддам позбувся її, хоч і не роз’яснив, яким чином, він все одно матиме можливість — науковий потенціал, промислові об’єкти — для того, щоб виробляти зброю масового знищення, особливо хімічну та біологічну. Проблема — в самому іракському режимі. Тому США та їхні союзники готові розпочати кампанію зі звільнення Іраку. Коли ми матимемо докази небезпечності Саддама, не думаю, що поза коаліцією залишаться багато країн».
ІРАКСЬКИЙ НАРОД МОЖЕ ДОПОМОГТИ ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ НЕВИННИХ ЖЕРТВ
«Важко прогнозувати перебіг кампанії з військової точки зору. Адміністрація США сподівається провести операцію дуже швидко. Якщо кампанія не стане успішною одразу, її кінця доведеться чекати довше, ніж передбачають зараз. Перебіг воєнних дій значною мірою залежатиме від ролі, яку сам іракський народ відіграє в своєму звільненні. Саддам сьогодні поводиться абсолютно цинічно й антигуманно, розташовує війська поблизу шпиталів, мечетей, історичних пам’яток. США та їх збройні сили намагатимуться мінімізувати вірогідність невинних жертв. У Румунії Чаушеску колись був президентом, обраним на все життя, і раптом став трупом, тому що народ одностайно піднявся проти нього. Іракський народ може допомогти США та їх союзникам зменшити кількість невинних жертв.
Саддамові дали забагато часу для підготовки, втрачено елемент зненацькості. Хусейн може спричинити великі жертви, застосувавши зброю масового знищення чи завдавши удару по американських і союзницьких військах. Це буде дуже небажаним розвитком подій.
США та їх союзники зброю масового знищення не застосовуватимуть. У нас просто немає таких її видів, які можна було б застосувати в цьому випадку. Ми маємо застарілі запаси хімічної зброї, втім, ми повинні дотримуватися положень договорів, які забороняють нам їх застосовувати. Сподіваємось, що наші військові з успіхом використовуватимуть складні військові технології, тактику «хірургічних» ударів, як це було в Афганістані. Сподіваємось, що вся наша техніка працюватиме без перебою, що всі військові зуміють нею правильно користуватися, що у весняний і літній час взаємодію військ не ускладнить застосування комплектів хімічного й бактеріологічного захисту».
ПОТРІБЕН ФЕДЕРАЛІСТСЬКИЙ, ДЕМОКРАТИЧНИЙ, ПРОЗАХІДНИЙ УРЯД
«Якщо ми серйозно ставимось до звільнення Іраку, то одним із напрямів роботи, яку ми мусили виконувати раніше, але не виконували, є сприяння іракській опозиції. Без її участі операція може мати небажані результати. Вже сьогодні ви бачите активізацію курдських сил в Іраку. Цей рух в країні триватиме, якщо люди відчують, що дні Саддама вже злічені. В той же час, існує небезпека того, що етнічна поверхня Іраку буде дещо розпорошена, адже ця країна була штучно утворена після першої світової війни й зрештою може перестати існувати. Звичайно, такий сценарій не є метою уряду США. Якщо ми будемо присутні на території Іраку, зробимо все, щоб запобігти такому розвитку подій. Переконаний, що ми побачимо створення нового федералістського, демократичного, прозахідного тимчасового уряду, в якому представники різних фракцій, етнічних груп, релігійних сект матимуть своє представництво. Такий сценарій набагато підвищить шанси того, що контроль за нафтовими багатствами Іраку не розпорошиться між групами й громадами. Безумовно, перехідний період буде дуже тривалим і складним».
Салах ЗАКУТ: «Не можна розпочинати війну проти іншого народу, щоб захистити свій»
Громадську організацію «Арабський дім» було створено минулого року для того, як стверджує її директор Салах Закут, щоб стати «своєрідним мостом між Україною й арабським світом». Які-небудь підсумки підбивати поки що рано, але професор Закут запевняє, що результати не примусять себе довго чекати. Об’єднання ставить перед собою завдання сприяти розвитку торгово-економічних відносин нашої країни з арабськими державами, зміцнювати громадські зв’язки. З його слів, нині в Україні проживає майже 40 тисяч арабів. Хтось приїхав на навчання, а хтось — займатися бізнесом. Пан Закут повідомив, що «Арабський дім» допомагає дитячим будинкам, інтернатам, школам для інвалідів в Україні. Яке майбутнє відносин України з арабськими країнами? Як на них можуть позначитися можливі воєнні дії в Іраку? Почали ми інтерв’ю з нещодавнього рішення РНБОУ про відправку спеціального батальйону України в одну з країн Перської затоки.
— Якщо українських солдат відправлять до Затоки, чи не зміниться на гірше ставлення арабського світу до України?
— Відносини арабських країн і України носили миролюбний характер протягом усієї історії. Вважаю, що вони не зміняться і нині. Але водночас не думаю, що Україна відправить своїх солдат до регіону без резолюції Ради Безпеки ООН. Поки що тільки США і Велика Британія направляють війська до країн Затоки без санкції світової спільноти. Незважаючи на те, що немає жодних підстав для військових дій, Вашингтон усіляко нагнітає обстановку. Для США головне — нафта і переділ сфер впливу в арабському світі. Штати вважають, що виграли «холодну війну» і для них немає жодної необхідності узгоджувати дії з іншими країнами. Вашингтон диктує умови, щоб довести панування над всіма державами.
— Але США, якби хотіли, то могли знищити Саддама Хусейна ще в 1991 році?
— Їм просто тоді нічого не вдалося.
— Ви звинувачуєте Вашингтон, але чи заслуговує на захист Саддам Хусейн?
— Араби розуміють справжні цілі США так само, як розуміють, що панування Штатів у регіоні суперечить їхнім інтересам. Вашингтон своїми діями навколо Іраку відволікає увагу світової спільноти від арабо-ізраїльського конфлікту. Ізраїль має не тільки хімічну і біологічну, але й ядерну зброю. А хто йому допомагає? Сполучені Штати. Практично всі арабські держави оголосили, що Саддам Хусейн не є загрозою для світу і регіону. У Іраку протягом останніх десяти років знищили всі запаси зброї масового знищення.
— Якими ви вбачаєте наслідки можливого воєнногго розвитку подій у регіоні? Якими можуть бути вони для України?
— Найнегативнішими. Як для регіону, так і для всього світу. Не можна виключити при цьому жодного варіанта — ні конфлікту цивілізацій, ні розпаду Іраку тощо. Як буде насправді, передбачувати складно. Не можна поки що навіть сказати, за яких умов буде розпочато війну: Рада Безпеки ООН прийме резолюцію або США розпочнуть воєнні дії в односторонньому порядку. Найрозумніше, звичайно, уникнути війни, щоб зберегти мир. Чи зможуть інші країни зупинити США? Також складно сказати.
Негативними наслідки будуть і для України. Якщо США заволодіють іракськими нафтовими запасами, то фактично вони керуватимуть економікою всього світу. Україна нафту імпортує, і для неї важлива ціна на цю сировину. Якою буде вона у разі американської монополії? Не слід Україні також розраховувати на те, що її компанії зможуть брати участь у відбудові іракської інфраструктури після війни. Цю нішу повністю займуть США і Велика Британія. Нині показник товарообміну України з арабськими країнами становить майже один мільярд доларів. Президент Леонід Кучма під час нещодавньої поїздки до країн Затоки заявив про бажання розвивати відносини з арабськими країнами. Якщо розпочнеться війна, то, звичайно, всі домовленості будуть скасовані через те, що Америка не допустить їхньої реалізації.
— Чому ви так думаєте?
— Тому що це мета США.
— Ви вважаєте Саддама Хусейна передбачуваним керівником?
— Питання не в Саддамі Хусейні. Питання в тому, що іракське населення знаходиться під загрозою агресії з боку іншої держави. Якщо війна через Саддама, то до чого тут мирний іракський народ. З одного боку, США виступають за права людини, справедливість, але з іншого, — вони вважають можливим воєнне втручання. Я не говорив про те, що в Іраку повна демократія або там усе прекрасно. Але народ повинен сам вирішувати, як йому жити і при якому керівнику. Опозиція повинна бути, але не та, яка повністю залежить від США. Іракський народ протягом 12 років знаходиться під блокадою. Чи може він при цьому думати про якусь демократію? Для них головне, як роздобути їжу, де дістати медикаменти.
— І все ж ви згодні з оцінками західних політиків, що Саддам — тиран?
— Не варто так ставити питання. Саддам Хусейн у 1980 их роках був найближчим приятелем Штатів. А коли сталося зіткнення політик Багдада і Вашингтона, то США почали називати Саддама тираном, говорити про загрози, які виходять від нього.
— Чи справді арабські держави проти повалення Саддама? Адже на територіях майже всіх країн Перської затоки знаходяться американські війська...
— Всі арабські держави проти воєнного сценарію. Деякі з них справді мають угоди про розміщення американських баз, але саме нині США почали відправляти війська без додаткових домовленостей або угод. Хто має силу, той і диктує умови. Незважаючи на волю більшості держав ООН, Америка продовжує направляти до країн Затоки солдат. Хіба не це диктатура? Чому всі повинні жити за американськими правилами і поняттями?
— Вашингтон запевняє: для того, щоб світ був більш безпечним. Навряд чи хтось хоче повторення 11 вересня...
— Спецслужби всіх держав світу заявляли про відсутність зв’язків між Хусейном та «Аль-Каїдою». Хіба це нормальний мотив: захищаючи свою країну, розпочинати війну проти іншого народу. Для чого тоді Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні структури?
