За кілька днів до того моменту, як 25 відсотків акцій «Медіа- Мосту» у радіостанції «Эхо Москвы» мають перейти холдингу «Газпром-медіа» (який вже володіє 25+1 акцією цього радіо), Генеральна прокуратура Росії заарештувала 14 відсотків акцій цієї радіостанції, вже подарованих її редакційному колективу Володимиром Гусинським. Так на наших очах померла красива мрія про незалежне радіо.
У історії із ЗМІ Гусинського було кілька моделей поведінки. Радіожурналісти обрали, як на мене, найоптимальнішу: вони запропонували зробити «Эхо Москвы» власністю редакційного колективу. Вони мали для цього всі підстави. «Эхо» створювалося не Гусинським, а саме цими людьми. Це було перше незалежне радіо у Радянському Союзі, радіо, яке відіграло свою особливу роль у подіях серпня 1991 і жовтня 1993 років... Тут не боялися експериментів, не боялися чужої думки... На початку 90-х ми разом з командою «Эха Москвы» робили на цьому радіо програму для московських українців — спеціальні передачі українською мовою у FM-діапазоні... Я привозив з Києва платівки, ми їх програвали в ефірі... Атмосфера була просто сімейною...Я ніколи не був прихильником менеджменту за рецептом Гусинського, усвідомлював, до яких професійних трагедій призведе панування амбітного і недалекого «олігарха» у «Медіа-Мості». Однак знав, що на радіо «Эхо Москвы» вислухають і цю точку зору, що радіо не перетворилося на «Эхо Моста», як НТВ чи друкована періодика — пропагандистське «Сегодня» чи невиразні «Итоги», якими керували маленькі Гусинські...
Виявляється, що саме таке радіо «Газпрому» — а значить, і Кремлю — не є потрібним. Незалежність лякає більше, ніж залежність від опонента — це зовсім не новина, однак кожного разу її так неприємно сприймати. Гусинський встиг зробити жест — подарувати акції редакційному колективу. «Газпром» робити жестів не став — навпаки, домігся, щоб ці акції заарештували...Журналісти вже попереджували, що не хочуть мати над собою нового господаря, бажають господарювати самі...Однак кому сьогодні потрібні такі журналісти?
