«Iз огляду на значну кількість нафтогазових запасів у нашого північно-східного сусіда, представники світової політичної еліти, які є основними енергетичними споживачами, змушені рахуватися з РФ, незважаючи на їх очевидну економічну несумісність»
Минулими вихідними Москва ненадовго перетворилася на світовий економічний центр. У рамках цьогорічного головування Росії у «Вісімці» російська столиця стала місцем проведення чергової зустрічі міністрів фінансів країн G8. Зазвичай подібні «рафіновані» економічні заходи не привертають до себе надзвичайної уваги, але цьогорічний форум став своєрідним винятком із правил.
Напередодні його проведення у світових ЗМІ точилися гарячі дискусії з приводу того, чи є Росія повноцінним членом елітного клубу, і чи має вона взагалі право входити до нього. І причиною подібних суперечок була саме економіка, а точніше — стан її розвитку на теренах РФ. Якщо із приводу її військової складової відповідного статусу супердержави сумнівів практично не виникає, то відносно її економічної відповідності званню світового лідера багато хто висловлює своє здивування, адже цифри свідчать, що російський ВВП є меншим за дві третини ВВП Канади, чий показник є найнижчим з-поміж членів G8.
Розділилися думки щодо цього й серед самих учасників «Вісімки». Наприклад, міністр фінансів Німеччини П’єр Штайнбрюк неодноразово підкреслював, що німецький уряд надає великого значення головуванню Росії у «Вісімці» й буде підтримувати російські прагнення потрапити до всіх її структур. Водночас проти повної інтеграції Кремля час від часу висловлюються деякі інші члени G8, зокрема Лондон. Так, посол Великої Британії у РФ Ентоні Брентон підкреслив, що «Вісімка» й фінансова «Велика сімка» мають значні відмінності. За його словами, «G8 — це, насамперед, група політично впливових держав. Окрім цього, періодично відбуваються зустрічі міністрів фінансів G7, які представляють сім найбільших світових економік. Вони обговорюють особливі технічні питання у фінансовій сфері». Сама ж Росія у відповідь на закиди щодо власної неповноцінності дотримується позиції, яку можна охарактеризувати приблизно так: «Ми не на першому місці у світі, але й не на восьмому». Хоч як би там було, а остаточну крапку в цих дискусіях мала поставити саме московська зустріч.
Саме тому 11 лютого російська сторона, в особі свого президента Володимира Путіна, робила все можливе для того, щоб, з одного боку, довести, що її головування у «Вісімці» не є простою формальністю, а з іншого — підтвердити свою готовність до повноформатної роботи у її рамках. Спочатку В. Путін заявив про готовність РФ здійснити дострокову виплату частини боргів Паризькому клубу у розмірі 11,9 млрд. доларів. Він висловив переконання, що реалізація цього кроку буде сприяти розвитку найбідніших країн. «Країни- кредитори, які відчувають сьогодні брак вільних фінансових ресурсів, зможуть використати отримані від Росії кошти для виконання своїх обов’язків перед Міжнародною асоціацією розвитку щодо компенсації списаних боргів найбіднішим країнам», — заявив В. Путін. На цьому прагнення російської сторони допомогти бідним усього світу не закінчилися. Російський лідер поінформував ЗМІ, що РФ прийняла принципове рішення про участь у програмі фінансування МВФ по здійсненню допомоги бідним країнам, які постраждали від зовнішніх шоків. Російський президент зазначив, що на такі цілі у період 2006—2010 років буде спрямовано добровільний внесок у розмірі 43,5 млн. доларів.
Окрім того, Росія явно продемонструвала, що вона прагне до посилення своїх позицій на світовому ринку енергоносіїв. Так, під час зустрічі з американським міністром фінансів Джоном Сноу той же В. Путін заявив, що РФ має бажання вийти на третє-четверте місце за об’ємом поставок енергоносіїв у США. Варто нагадати, що нині у подібному рейтингу Росія займає восьме місце. Окрім того, міністр фінансів Франції Т’єррі Бретон повідомив, що Росія збирається «створити світовий ринок газу, подібний до існуючого нафтового ринку». За його словами, зараз активно йде обговорення нових шляхів транспортування газу та можливого будівництва нових газопроводів не тільки через Європейський континент, а й через Азію, і G8 збирається виділити на це певні кошти через Європейський інвестиційний банк.
Окрім обговорення енергетичних та фінансових проблем, російська делегація запропонувала прийняти план по боротьбі з пташиним грипом та закликала членів «Вісімки» приділити увагу зміцненню глобальної інформаційно-аналітичної мережі моніторингу інфекційних захворювань.
У відповідь на таку ініціативну роботу російської сторони, представники інших семи країн-членів висловили «задоволення у зв’язку з розвитком російської економіки». Наприклад, міністр Фінансів Канади Джеймс Флаєрті, коментуючи стан російської економіки, назвав прогрес у Росії «прекрасним». Що ж до загальних економічних прогнозів, то члени «Вісімки» висловили переконання, що цього року світова економіка збереже високі темпи розвитку, хоча при цьому зберігаються ризики, включаючи високі ціни на енергоносії. Але у майбутньому, за їхніми словами, необхідним є подальший прогрес у застосуванні заходів економічної політики, які б сприяли поступовому вирівнюванню глобальних дисбалансів та сприяли стабільному зростанню світової економіки.
Зрештою, прогнози прогнозами, а московська зустріч показала, що світові лідери, незважаючи на існуючі геополітичні розбіжності, не можуть не зважати на суворі економічні реалії. А вони свідчать про зростаючу роль країн, які володіють значними нафтогазовими запасами. Очевидно, що саме з огляду на значну кількість таких запасів у нашого північно-схiдного сусіда, представники світової політичної еліти, які є основними енергетичними споживачами, змушені рахуватися з РФ, незважаючи на очевидну економічну несумісність. Але факт залишається фактом — Росія, насамперед, — крупний експортер енергоресурсів, і це, після величезного ядерного потенціалу, є чи не єдиною підставою її нинішньої присутності в елітному клубі.
