Таємна електронна розвідувальна система «Ешелон» дійсно існує. Її створили спільними зусиллями уряди США, Канади, Великої Британії, Австралії і Нової Зеландії на початку 1970-х. До такого висновку дійшла тимчасова комісія Європарламенту, покликана розслідувати факти промислового шпигунства США за країнами ЄС за допомогою глобальної розвідувальної мережі.
П’ятого вересня, як повідомляється, Європарламент проголосує за прийняття резолюції, котра закликає Сполучені Штати припинити шпигунську діяльність, що ущемлює права європейських громадян. Комісія Європарламенту з’ясувала, що американський уряд не використовує «Ешелон» для забезпечення переваги американських компаній перед їх європейськими партнерами. Однак резолюція закликає до початку дискусії про природу економічного шпигунства як такого і підписанню угоди між США і ЄС, котра регулюватиме дотримання правил охорони конфіденційної інформації громадян і компаній. Автори резолюції закликають громадян Європейського Союзу використати європейські системи кодування і шифрування даних для захисту своєї інформації.
Цей пункт, схоже, і стане наріжним каменем нової, «пост-ешелонної» доктрини безпеки ЄС. Тимчасова комісія Європарламенту з розслідування діяльності глобальної шпигунської мережі закликала заснувати в рамках структур Європейського Союзу власне розвідувальне управління. Без заснування такої структури загальна політика ЄС у галузi безпеки перспективи не має, вважають розробники резолюції. «Сьогодні ЄС повністю спирається на розвідку НАТО, тобто практично Сполучених Штатів», — заявив член комісії від Фінляндії Рейно Паасилінна, передає інформаційна агенція «Росбалт». У різних повідомленнях зазначається, що сьогодні можливість створити могутню систему електронної розвідки мають лише Франція і, до речі, Росія — що вже може бути цікавим у зв’язку з тим, що Москва використовує інформацію, котра надходить з центрів стеження, розташованих в Україні та інтегрованих у співпрацю з системами ППО країн СНД.
Створення європейської розвiдувальної системи, безперечно, викличе бурхливу дискусію. Раніше депутат від Італії Мауріціо Турко заявив, що вважає розслідування діяльності «Ешелону» лише ширмою, під якою ЄС намагається приховати створення власної системи тотального електронного стеження, пише www.netoscope.ru.
Пристрасті через «Ешелон» розгораються не лише в Брюсселі і Страсбурзі. Місяць тому США ухвалили закрити у вересні 2002 року третю за величиною зi своїх станцій стеження, базу Бад Айблінг, що розташована в Баварських Альпах і допомагає Америці, за твердженням влади США, контролювати ситуацію на Балканах. Цю станцію за 80 кілометрiв від Мюнхена багато хто вважає одним із опорних пунктів системи стеження «Ешелон». А через декілька тижнів після ухвали США про закриття бази новозеландський дослідник Нікі Хагер опублікував статтю, в якій стверджує, що «Ешелон» протягом 20 років перехоплював японську комерційну і таємну інформацію, в тому числі зведення про перевезення плутонію японськими кораблями в південній частині Тихого океану і дані, що передаються з посольств Японії прямо на супутник.
Останнім часом «Ешелоном» зацікавилися й активісти «Грінпіс», котрі протестують проти планів США з розгортання нової системи ПРО. На цьому тижні учасники природоохоронної організації двічі проникли на таємну британську базу Менвіс-Хілл, що також вважається ключовим об’єктом у шпигунській системі «Ешелон». Британська поліція швидко витіснила незаконослухняних захисників природи і противників американської військової політики з території бази. Розплутувати наслідки скандалу з «Ешелоном», незважаючи на заяви представників США, НАТО і ЄС про відсутність проблеми координації питань безпеки, буде набагато важче.
