Учора вранці набрала чинності резолюція №1701 Ради Безпеки ООН, яка зобов’язує Ліван та Ізраїль припинити вогонь. За години до цього Ізраїль продовжував просувати свої війська територією Лівану, після чого «Хізбалла» завдала ракетних ударів по ізраїльським воякам. Напередодні уряд Ізраїлю на засіданні ухвалив резолюції ООН щодо ізраїльсько-ліванської кризи. 24 міністри проголосували за документ, один утримався. Резолюція передбачає збільшення контингенту ЮНІФІЛ (Тимчасові миротворчі сили ООН на півдні Лівану) з нинішніх 2 тис. до майже 15 тис. чоловік і наділення їх новим мандатом, який передбачає більші повноваження. Після виведення ізраїльських солдат з Південного Лівану в цьому районі будуть розміщені миротворці ООН і солдати ліванської армії. Міністр закордонних справ Ізраїлю Ципі Лівні закликала міжнародну спільноту проконтролювати виконання резолюції, яка вимагає роззброєння руху «Хізбалла». За її словами, ізраїльські війська залишать Ліван лише в разі, якщо ліванська армія та міжнародні підрозділи розташують свої війська в Південному Лівані. Зі свого боку «Хізбалла» заявила, що виконає резолюцію, якщо Ізраїль припинить свої атаки. Тим часом ліванський кабінет відклав засідання, на якому мав би винести рішення щодо роззброєння «Хізбалли», до чого закликає резолюція ООН. Але ізраїльські військові кажуть, що не підуть з Південного Лівану, доки там не будуть розташовані регулярні ліванські підрозділи з підкріпленням від міжнародного миротворчого контингенту. За оцінками ООН, введення до регіону посиленого миротворчого контингенту забере десять днів.
Від початку конфлікту між Ліваном та Ізраїлем пройшло більше місяця. Кількість жертв серед ліванського населення перевищила тисячу чоловік. У Лівані фактично знищена вся інфраструктура, зруйновано велику кількість будинків. З ізраїльського боку загинули десятки солдатiв і більше 100 мирних жителів, також значних руйнувань від ракет зазнали міста Ізраїлю. Тим часом громадська думка в багатьох країнах світу схилилась на користь Лівану й руху «Хізбалла», як жертв непропорційного застосування Ізраїлем сили у відповідь на захоплення в полон ізраїльських солдатiв. Чи варто було Ізраїлю починати операцію проти руху «Хізбалла»? Чи було досягнуто поставлених цілей у ході цієї воєнної кампанії? Про це розповідає «Дню» керівник департаменту близькосхідних досліджень у Тель-Авівському університеті Еял Зісер. Цей експерт дає оцінку перспективам урегулювання в Лівані та на Близькому Сході, а також щодо подолання тероризму загалом. На його думку, до близькосхідного урегулювання може бути залучена Україна.
— Я б сказав, що такого роду війну, яку веде Ізраїль у Лівані проти «Хізбалли», не просто виграти. Дійсно, в ході військових дій не всіх військових цілей було досягнуто. Але водночас Ізраїль подав «Хізбаллі» чіткий сигнал: не грайтеся з нами. Хоча в ході цієї війни потерпає також Ізраїль, але якщо глянути на Ліван, то ця країна й «Хізбалла» платять велику ціну за вчинки цього збройного формування. Я не вважаю, що операцію в Лівані потрібно розглядати лише з позиції досягнення поставлених цілей. Іноді буває так, що вам не вдається здійснити заплановане. Але у вас немає іншого виходу, крім продовжувати воєнну кампанію, щоб провчити вашого противника й попередити майбутні напади. Але, на мою думку, саме цієї мети досягнуто.
— Чи очікували ви як експерт, що події розвиватимуться саме таким чином?
— Так. Я дійсно не побачив нічого несподіваного. Утім, вважаю, ізраїльський уряд зробив декілька помилок політичного характеру. Однак уряд не був захоплений зненацька, бо всі знали, що не можна вирішити проблему лише за допомогою військово-повітряних сил. Тому я вважаю помилкою уряду те, що він з самого початку кампанії не застосував сухопутні війська. Гадаю, треба було одразу вести операцію із застосуванням як повітряних, так і сухопутних військ. Проблема полягає в тому, що з повітря неможливо було накрити всі платформи, з яких бойовики «Хізбалли» запускали ракети. Тобто наземні дії треба було розпочати ще три тижні тому, а не тепер.
— Чи не може вийти так, що в результаті «Хізбалла» здобуде ще більше політичного впливу в Лівані, подібно тому, як це відбулося з ХАМАС у Палестині?
— «Хізбалла» дійсно є дуже впливовою політичною й військовою організацією. Але зараз вона зазнає великих втрат і невдач. Тому не можна говорити, що це формування здобуде більше впливу. Адже у військовому відношенні його дії принесли Лівану лише нещастя.
— Деякі експерти стверджують, що Ізраїль потрапив у пастку, розставлену бойовиками «Хізбалли» й ХАМАСу, які розраховували саме на таку реакцію Єрусалиму?
— Я не вважаю, що Ізраїль діяв увесь час правильно, але й «Хізбалла» також була захоплена зненацька й зараз платить ціну за свої дії. Гадаю, вона вже шкодує за те, що зробила.
— Чи не може конфлікт у Лівані трансформуватися у війну з Іраном, який підтримує «Хізбаллу»? До того ж іранський президент постійно заявляє, що Ізраїль потрібно стерти з лиця Землі?
— Для Ірану важливо лише побудувати ядерний реактор, і тому зараз Тегеран не зовсім задоволений тим, що відбувається в Лівані. Вони хочуть припинення вогню, щоб ніхто не звертав уваги на ядерний реактор. Тегеран також побоюється можливого нападу з боку США.
— Тобто ви вважаєте, що Іран не буде вплутуватися в війну в Лівані?
— Ні. У жодному разі. На мою думку, Іран хоче, щоб війна припинилась. Тегеран не прагне ескалації цього конфлікту, тому що тоді всі звернуть увагу на їхній реактор.
— Нещодавно президент Франції Жак Ширак запропонував залучити Іран до врегулювання нинішнього конфлікту. Тим часом міністр закордонних справ Франції Філипп Дуст-Блазі назвав Іран ресурсом стабільності. Чи може дійсно Тегеран сприяти розв’язанню ліванського й близькосхідного конфлікту?
— Ні, я не вважаю, що Іран є ресурсом стабільності на Близькому Сході й зможе сприяти стабільності в цьому регіоні. Іран закликає до знищення Ізраїлю, заперечує Голокост. Гадаю, що Іран при нинішньому радикальному й фанатичному режимі загрожує стабільності регіону, а також і світу. Тому що ракети, які є на озброєнні Ірану, можуть досягти Європи й навіть України.
— Чи вірите ви в те, що ООН і Рада Безпеки ООН спроможні розв’язати конфлікт у Лівані й на Близькому Сході загалом?
— Серед членів Ради Безпеки ООН існує консенсус щодо ухвалення резолюції по Лівану, а також готовність покласти край цьому конфлікту. Гадаю, це відбудеться найближчими тижнями.
Дійсно, США й Велика Британія одностайно підтримують проект резолюції, розроблений і узгоджений США й Францією, а Росія виступила з іншою ініціативою — про негайне припинення війни, й ця позиція знаходить підтримку серед арабських країн...
Якщо Росія буде проти резолюції, яка вже підготовлена для розгляду в ООН, то не буде перемир’я й війна продовжуватиметься.
— Як довго триватиме війна? Поки не буде знищена «Хізбалла»?
— Мета Ізраїлю — взяти під контроль стільки ліванської території, щоб ракети, які запускаються з «Катюш» із Лівану, не могли влучити по Ізраїлю. І це означатиме кінець війни.
— Чи потрібні Ізраїлю посередники, щоб розв’язати ліванський конфлікт?
— Зараз нашим посередником є США.
— Чи має Ізраїль серед арабських країн союзників у цьому конфлікті?
— Чимало арабських країн підтримують Ізраїль, але вони не роблять цього публічно. Ці країни побоюються того, щоб Іран не був утягнений до цієї війни. Для прикладу, Єгипет, Йорданія підтримують мирні відносини з Ізраїлем, а це фактично рівноцінно підтримці ізраїльської кампанії в Лівані.
— Наскільки, на вашу думку, реалістичні наміри ліванського уряду встановити контроль на півдні країни за допомогою відправки в цей регіон 15 тис. ліванських солдат? І чи зможе Ліван роззброїти «Хізбаллу»?
— Я вважаю це дуже позитивним знаком. Проект резолюції ООН включає готовність Лівану відправити свої збройні сили на південь країни. Навіть «Хізбалла» підтримує цю ідею, оскільки ця організація хоче негайного запровадження перемир’я. Вона дозволить ліванським солдатам зайняти позиції на півдні Лівану. Я не думаю, що можуть виникнути якісь конфлікти між урядом і «Хізбаллою». Обидві сторони займають фактично однакову позицію, тому навряд чи в ліванської армії виникнуть проблеми з реалізацією своєї місії.
— А яким же чином удасться цій армії роззброїти чи демілітаризувати рух «Хізбалла»?
— Я дуже сумніваюсь, що це відбудеться. Гадаю, що майбутні тижні, місяці будуть досить спокійними. Зрештою, майже весь Ліван зруйнований, тому вони («Хізбалла» й уряд) будуть більшою мірою зайняті відновленням і відбудовою всього того, що було зруйноване, ніж ініціацією нової кампанію проти Ізраїлю.
— Деякі ізраїльські лідери стверджують, що Ізраїль перебуває на передньому краї війни цивілізацій. Чи можна назвати те, що відбувається зараз у Лівані, війною цивілізацій?
— Можливо, адже до цих подій мають відношення Іран і «Хізбалла», а також помірковані країни. Але я б не сказав, що це війна між цивілізаціями. Те, що відбувається зараз у Лівані, можна назвати обмеженою війною. Швидше, мова йде про війну, метою якої є стримування й стабілізація.
— А коли й де, на вашу думку, може розв’язатися війна між цивілізаціями?
— Можливо, таку війну може розв’язати «Аль-Каїда» чи поява в Ірані ядерної зброї. Але я не знаю, коли це може статися. Справді, не знаю. Я не вважаю, що мусульманський світ зацікавлений у розв’язанні такої війни. Хоча в цьому світі існує дуже небезпечна й радикальна меншість, яка б хотіла досягти саме такої мети.
— Американський президент Джордж Буш вважає, що тероризм можна знищити з допомогою сили, а нещодавно британський прем’єр Тоні Блер заявив, що це зло можна перемогти з допомогою цінностей. Хто з них має рацію?
— У мусульманському світі є такі радикали, з якими треба боротися з допомогою сили. Однак до більшості населення треба застосовувати підхід британського прем’єра. Запропонований ним метод можна використати через економічне процвітання, інвестиції й тому подібне.
— Що, на вашу думку, є причиною тероризму у світі й, зокрема, на Близькому Сході?
— На це питання дуже важко дати відповідь. Тому що існує багато причин, які викликають це явище. Якщо говорити про «Аль-Каїду», то, головним чином, природа цього явища породжується внутрішньою ситуацією в мусульманських і арабських країнах, зокрема бідністю, корупцією, несправедливістю. Усе це є причинами тероризму.
— Чи маєте ви свій власний рецепт подолання цього зла?
— На мою думку, існує багато способів, за допомогою яких можна приборкати це зло, але головним є демократизація, економічне процвітання, інвестиції в освіту. Слід зазначити, що у відносинах з арабськими країнами Ізраїль уже сьогодні намагається сприяти подоланню цього зла. Ми вкладаємо кошти в освіту й робимо це скрізь, де це можливо.
— Яку роль в урегулюванні близькосхідного конфлікту загалом, і ліванського зокрема, могла б відіграти Україна?
— Україна не може на противагу таким великим країнам, як США, Росія, Велика Британія, Китай і Франція, відігравати значну роль у розв’язанні цього конфлікту. Це пояснюється тим, що, хоча Україна важлива держава, але вона не настільки потужна, як названі вище країни. Хоча Київ міг би послати миротворців у цей регіон до складу міжнародних сил під егідою ООН. Україна може сприяти демократичному процесу в цьому регіоні. Ваша країна може грати роль у цьому регіоні, й їй потрібно це робити.
— Коли, на вашу думку, буде розв’язаний конфлікт між палестинцями й ізраїльтянами?
— Цей конфлікт буде розв’язаний. Але процес мирного урегулювання розвиватиметься дуже повільно. Урегулювання неодмінно відбудеться. На цей момент накопичилося надто багато проблем, і потрібен час, щоб їх залагодити. На це, можливо, підуть роки.
