Тридцять два учасники замаху на президента Туркменiстану Сапармурата Ніязова постануть перед судом на цьому тижні. Про це повідомив сам президент Ніязов. Півтора місяця минуло з того часу, як кортеж Туркменбаші було обстріляно під час його поїздки на роботу в центр Ашгабата. Батько всіх туркменiв не постраждав. Одразу ж після обстрілу кортежу в країні почалося «полювання на відьом» — арешти відомих політиків, правозахисників. За словами Ніязова, на сьогодні арештовано більше як 60 осіб, із них 16 громадян інших країн, зокрема п’ятеро із Російської Федерації, шестеро із Туреччини.
У кінці минулого року вже було засуджено нібито одного із учасників замаху на Туркменбаші — колишнього віце-прем’єра і міністра закордонних справ країни Бориса Шихмурадова. Судовий процес тривав недовго — лише один день, що дало підстави західним правозахисникам порівняти туркменську судову систему із сталінською. Судове слухання дуже нагадувало театралізоване дійство, вчинене не задля з’ясування правди, а демонстрації вірності незмінному лідерові Туркменiстану. Спочатку пропонувалося засадити екс-міністра на 25-річний термін, потім пішла мова про розстріл Шихмурадова, однак після заяви Ніязова, що Туркменiстан ще в 1999-му році відмовився від такої міри покарання, звинуваченого засудили до довічного ув’язнення. Кульмінаційним моментом у процесі «найдемократичнішого» туркменського суду стало телевізійне «зізнання» Шихмурадова. Із опущеними додолу очима той заявив: «Я не та людина, яка спроможна керувати державою, а навпаки, злочинець, який лише спроможний зруйнувати її». Не дуже схоже на вияв щиросердності, чи не так? Доля 32 чоловіків, які з’являться на лаві підсудних на цьому тижні, вочевидь, так само вирішена. Туркменбаші, не вникаючи в тонкощі юриспруденції, а саме ігноруючи базове поняття про презумпцію невинності, уже встиг заявити, що 20 осіб будуть засуджені, а 12 відправлені на поселення у віддалені райони Туркменiстану. «Ось таким чином треба зміцнювати правопорядок в країні», — наголосив пан Ніязов, повідомляє Інтерфаксу.
Засуджувати підозрюваних конвеєрним способом в Ашгабаті не цураються навіть на фоні критики, яка лунає в бік країни мало не з усіх кінців світу. Перед новим роком речник Держдепартаменту Сполучених Штатів Філіп Рікер висловив глибоке занепокоєння щодо дій туркменських властей, а також «інформації, що заслуговує на довіру, з приводу тортур і порушення прав підозрюваних». Офіційна влада Туркменiстану не стала давати жодних роз’яснень. У свою чергу всі державні мас-медіа на минулому тижні виступили із критикою американців. «Філіпе Рікере, ми радимо вам бути стараннішими, а не марнувати своїх зусиль і не лізти зі шкури у своєму сподівання, що ваші наклепницькі звинувачення розколють туркменський народ», — говорилося в листі, підписаному редакторами газет. Представлення альтернативного погляду при цьому неможливе апріорі через відсутність в країні незалежної преси. Однак на цьому нагнітання обстановки довкола туркменського процесу не припиняється. По-перше, свій гнів Ашгабат висловив Узбекистану, оскільки посол цієї країни в Туркменiстані переховував Шихмурадова. За підозрою Ашгабата, в Росії переховуються ще деякі учасники замаху на Ніязова. Зокрема — колишній глава Центрального банку Худайберди Оразов і колишній посол в Туреччині Нурмухаммед Ханамов. Учора туркменський президент у цьому зв’язку заявив, що його країна розглядає можливість призупинення дій угоди з Росією про подвійне громадянство, оскільки дія цього документу нібито допомагає злочинцям із Туркменiстану ховатися від правосуддя.
Судова епопея по-туркменськи, вочевидь, на цьому не завершиться навіть при підвищеній оперативності властей. Кому бути наступним? Запитання навряд чи риторичне для туркменiв.
