Координатор системи ООН/ Представник ПРООН в Україні Френсіс М. О’Доннелл працює в нашій країні з 2004 року. Він координує діяльність 13 агенцій ООН ,які працюють в Україні в рамках різноманітних проектів і програм. Чи є співпраця між ООН і Україною ефективною? Як в ООН оцінюють діяльність і ефективність українського уряду? Яку допомогу надають Україні агенції ООН? Чи відчуває це на собі пересічний українець? Що потрібно зробити Україні, щоб підвищити індекс людського розвитку? Про це в інтерв’ю «Дню» Френсіса М. О’ДОННЕЛЛА.
«УКРАЇНА ПОВИННА ПРОДОВЖУВАТИ РЕФОРМИ...»
— Які пріоритети ставить ООН у співпраці з Україною?
— Останніми роками ми запровадили систему, яка акцентує увагу на підтримці зусиль урядів щодо поглиблення міжнародної інтеграції. Зрозуміло, що Україна хотіла б підтримувати якомога найкращі відносини з усіма сусідами, включаючи історичні відносини з Російською Федерацією, а також іншими країнами, які роблять дуже великі кроки в напрямку поглиблення демократії. Але зазраз, здається, бажаний для України розвиток відносин з Європою дедалі більше стає під сумнівом. Гадаю, частково це викликано розчаруванням серед деяких українських кіл, які хотіли швидкого вступу України до ЄС, що переживає конституційну кризу і «переварювання» нових членів ЄС. Все це створює для України виклик «очікування» щодо перспективи євроінтеграції. Однак я вважаю, що Україна повинна продовжувати реформи, оскільки це важливо для поширення вигод від економічного зростання для більшості українців.
«…ВАЖЛИВО НЕ ЗАТРИМУВАТИСЯ НА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ»
— Які проблеми, на вашу думку, треба вирішувати Україні в першу чергу?
— Існує ризик, що ми можемо стати свідками збільшення розбіжностей між міським і сільським населенням України. Тому дуже важливо енергійно рухатися до ухвалення законопроектів, які потрібні для реалізації земельної реформи. Також потрібно зміцнювати інституційну систему реєстрації, що дозволить швидше скасувати мораторій на продаж землі. Дехто вважає, що добробут людей у сільській місцевості, особливо на невеликих фермах, краще забезпечить мораторій на продаж землі. Існує побоювання, що на відкритому ринку можуть виникнути спекулятивні ціни на землю і найбідніші фермери не отримають найкращу ціну за землю, яку вони мають і можуть продати. До певної міри це справедливе побоювання, але воно має бути урівноважене іншою стурбованістю, яка полягає в тому, що невеликі фермерські господарства для розширення власного виробництва потребують доступу до кредитів. А Україна зараз перебуває в ситуації, коли значний приплив іноземних капіталів робить легшим доступ до кредитів українським споживачам, великим і малим підприємцям, і це мало б стосуватися також дрібних сільськогосподарських підприємств. Водночас кредитні організації дуже зацікавлені в розширенні своєї клієнтури, але цей інтерес не охоплює бідне сільське населення, яке не спроможне використати землю як заставу для отримання кредиту. Селяни можуть заставити майбутній урожай, але це не є оптимальною альтернативою у порівнянні з можливістю застави власності. Це не означає, що вони захочуть продавати землю, а лише те, що земля буде мати визначену ринкову ціну. Саме це може бути використано для отримання кредитів і можливості розвиватися. З цього погляду важливо не затримуватися з реалізацією земельної реформи. Адже мораторій на продаж землі й так триває надто довго. Ми б дуже рекомендували якомога швидше зняти мораторій, а тим часом Верховна Рада повинна ухвалити необхідні закони.
«…СТАБІЛЬНІСТЬ МОЖНА ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЗАВДЯКИ РЕФОРМАМ, А НЕ ЗА РАХУНОК РЕФОРМ»
— Одним із передвиборних гасел нинішньої коаліції було забезпечити краще життя уже сьогодні. Як ви вважаєте, чому уряду не вдається виконати свою обіцянку? Крім цього, чи дійсно, на вашу думку, поліпшення рівня життя населення прямо пов’язане із високими темпами росту виробництва, як про це заявляє перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров?
— Дійсно, досить цікавим є те, що новий уряд прийшов до влади з гаслом «стабільність, а не реформи». Ми б сказали, що стабільність можна забезпечити завдяки реформам, а не за рахунок реформ. Також існуюча в даний момент проблема конституційної невизначеності демонструє наявність в Україні ситуації з високим рівнем ризику, хоча цього могло б і не бути. Особисто я вважаю, що Україна є стабільним суспільством зі стабільною політичною ситуацією, яка, звісно, є конкурентною, що є нормальним для демократичних країн. Але коли ви заглиблюєтесь у питання конституційних норм і прерогатив, то тут важливо, щоб існував розподіл прав і повноважень між Президентом, Кабінетом Міністрів, парламентом і судовою владою. Тому в інтересах України розв’язати конституційну кризу. Також важливо, щоб люди зберігали повагу до політичних інститутів і вірили в їхню легітимність. А компетентність керівників уряду, парламенту та Президента в основному має полягати в тому, щоб завжди підтримувати у громадян віру і довіру до цих інститутів. Отже, ми будемо заохочувати до швидкого і сталого розв’язання будь-яких конституційних дилем в Україні й належного дотримання Конституції.
Що стосується цілей… Безсумнівно, зараз існує чітке свідчення того, що швидке економічне зростання зазвичай веде до зростання доходів. Але зв’язок між зростанням і підняттям рівня людського розвитку є менш очевидним, оскільки ми визначаємо людський розвиток у ширшому сенсі, що включає якість життя і доступ до нових можливостей. Якість життя означає не лише зростання доходів, а й доступ до правосуддя, свободи інформації, асоціації, спроможність на практиці реалізовувати демократичні права і насолоджуватися всім спектром прав людини. Я вважаю правдоподібним, що в Україні якість життя буде поліпшуватися. Разом з тим існує потреба в трансформації відносин між державою і громадянами, коли держава має радше служити, а не домінувати. На мою думку, перспектива нинішнього уряду щодо макроекономічної стабілізації є позитивною, а підхід Азарова до управління економікою є розумним. Ми вважаємо важливим збереження певного рівня фінансової дисципліни й уникнення будь-яких популістських кроків, як, наприклад, невиправдане збільшення нераціональних виплат, які можуть бути «з’їдені» інфляцією.
Разом із швидким напливом капіталу в банківську систему з іноземних банків, що є позитивним, має збільшитися доступ до кредитів. З іншого боку, існуюча тенденція видачі більшості кредитів у доларах, ніж у гривнях, і як результат — швидке збільшення доларизації економіки може призвести до нестабільності обмінного курсу, а також до зростання ризиків. Загалом, гривня є сильною валютою, і ми не бачимо значних підстав для її девальвації, враховуючи економічний стан країни.
«ПОТРІБНО ЗДІЙСНЮВАТИ ІНСТИТУЦІЙНІ РЕФОРМИ З МЕТОЮ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ УСІХ ГРОМАДЯН»
— Ви сказали, що в Україні працює багато агенцій ООН. Як вони допомагають поліпшити ситуацію в країні?
— Перш за все, хочу зазначити, що за останні два роки дорадчі центри «Блокитної стрічки» за участі висококласних українських і міжнародних експертів підготували три важливі доповіді щодо фундаментальних викликів, які можуть постати перед урядом в умовах поточної політичної ситуації. Вважаю, що останніми роками кожен український уряд уважно вивчав наші рекомендації й певною мірою використовував їх у своїй політиці й стратегії. Однак наприкінці минулого року група з 13 агенцій, які працюють в Україні, підготувала новий документ з політичних рекомендацій для розгляду державних органів. Під державними органами ми маємо на увазі не лише уряд, а й Верховну Раду, Президента і судову гілку. Зміст цих рекомендацій зосереджений на важливості консолідації демократії в Україні. Отже, перш за все ми наголошуємо на важливості вирішення проблеми конституційної невизначеності за допомогою процесу, в якому дотримуються конституційні та демократичні стандарти і який забезпечує досягнення рівноваги при розподілі влади в структурі держави. Також потрібно здійснювати інституційні реформи з метою задоволення потреб усіх громадян шляхом забезпечення більшого ступеня прозорості, свободи інформації та звітності перед суспільством для результативної діяльності.
По-друге, ми вважаємо, що дуже важливо забезпечити процвітання громадянського суспільства без бюрократичних перешкод шляхом реформування юридичної структури ліберальними методами, сприяючи соціальному діалогу та реалізації прав. Для розвитку співробітництва з громадянським суспільством і неурядовими організаціями в усіх сферах суспільної політики та надання суспільних послуг потрібно створити відкриті суспільні консультативні механізми.
По-третє, важливо демократизувати охорону здоров’я та соціальні послуги. Для цього потрібно перебудувати систему охорони здоров’я включно зі системою її фінансування, щоб розширити можливості вибору із забезпеченням прав громадян як клієнтів при одночасному забезпеченні якості надання послуг і рівного доступу до них.
По-четверте, важливо надати боротьбі проти ВІЛ/СНІДу стратегічного національного пріоритету. Оскільки це захворювання все більше поширюється в Україні й складає майже 1,5 відсотка населення.
І, насамкінець, необхідно провадити демократизацію економіки, щоб зменшити нерівномірності розвитку між міським та сільським населенням і поширювати вигоди економічного зростання для сприяння розвитку дрібних підприємств.
Які практичні кроки ми вживаємо? ООН допомагає уряду краще координувати велику низку міжнародних програм технічної допомоги, включаючи програми ЄС, США, Канади, Японії та інших країн. Ми дуже успішно співпрацюємо з урядом і сподіваємось, що він незабаром підпише Паризьку декларацію з ефективності використання допомоги.
Торкаючись конкретних програм допомоги ООН, можу сказати, що здебільшого вони спрямовані на запобігання захворюванням, прикладом чого є діяльність, яка спрямована на запобігання ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, а також надання допомоги людям, які страждають від цих захворювань. Гадаю, в цій галузі можна більше зробити. Ми маємо шукати більш активних підходів до цього.
Що стосується безпосередньо пересічних українців, то минулого року ми багато зробили в галузі юридичної допомоги, створивши консультативні органи і центри в шести містах двох областей. Ми допомагали запобігати контрабанді людей.
Що стосується ринку праці, то ми сприяємо запровадженню достойних робочих програм і реалізації соціального діалогу між урядом, приватним сектором і профспілками. Більшою мірою це стосується соціального залучення інвалідів, зокрема, професійної підготовки інвалідів і надання їм доступу до роботи.
Ми також активно брали участь у підготовці законопроекту про біженців, а також допомагаємо Україні ефективніше контролювати кордони. Однією з найуспішніших програм у цьому відношенні є Місія ЄС з надання прикордонної допомоги на українсько-молдовському кордоні. Вона імплементується ООН і фінансується Європейською комісією.
Звісно, ми певною мірою причетні до реалізації інституційних реформ. Торік за нашим сприянням був проведений функціональний огляд деяких міністерств і вироблені рекомендації стосовно способів подальшого зміцнення їхньої діяльності.
Ми також працюємо на місцевому рівні, допомагаючи місцевим органам влади боротися з такими викликами, як ефективність енергоспоживання. Окрім цього, ми співпрацюємо з громадськими організаціями. У даний момент ми реалізуємо три регіональні програми: Чорнобильську, Кримську і муніципальну програму сталого розвитку. Всі вони можуть легко бути зведеними в програму місцевого розвитку по всій країні.
КОРУПЦІЯ Є ЗАГРОЗОЮ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ
— Яку оцінку ви можете дати щодо індексу людського розвитку в Україні?
— Якщо говорити про це з огляду на доходи, то тут немає проблеми. Тому звернімо увагу на показники освіти в Україні. Їх слід поліпшити з огляду на рівень технології та науки XXI століття. Звісно, корупцію необхідно усунути з освітньої сфери та інших державних структур. Також негативну тенденцію стосовно стану здоров’я суспільства, яку визначають захворювання й алкоголізм, слід обернути в позитивну і таким чином збільшити тривалість життя серед населення.
— Ви згадували, що вироблені наприкінці минулого року рекомендації ООН були надані державі. Якою була реакція на них українського уряду?
— Ми хотіли б бачити більше ефективної співпраці у питаннях боротьби з корупцією в суспільстві, освіті, економіці й урядових структурах. Корупція є загрозою для населення. Ми будемо продовжувати співпрацювати з урядом. Але необхідно, щоб ця проблема постійно була в полі зору уряду. Торік ми сподівалися на більшу співпрацю з Україною і надання ООН більших ресурсів, щоб ефективніше співпрацювати з Україною як щодо фінансової підтримки програм і проектів, так і щодо розширення можливостей ООН. Ми дуже задоволені тим, що Україна заснувала Українське агентство міжнародного розвитку. Ми будемо дуже зацікавлені в тому, щоб допомогти Україні використати можливості й ресурси агентства за кордоном, щоб надавати допомогу іншим країнам.
«МИ ПОЛІПШУЄМО СТАНДАРТИ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ, СТВОРЮЮЧИ СТАБІЛЬНЕ ОТОЧЕННЯ, В ЯКОМУ МОЖЕ ПРОЦВІТАТИ ДЕМОКРАТІЯ…»
— Можете ви назвати країни, співпраця яких з ООН принесла гарні результати?
— Ми співпрацюємо з багатьма урядами і витрачаємо багато ресурсів на інвестування в інституційні трансформації. На мою думку, з цієї точки зору система ООН була дуже ефективною в наданні допомоги в розвитку інституційних можливостей у багатьох країнах світу. І, що найбільш важливо, ми допомогли країнам, які виходили зі скрутного становища. Це стає очевиднішим, якщо звернути увагу на Намібію чи Руанду, які стали демократичними країнами зі зростаючою економікою. Чи на Камбоджу, в якій після руйнівного геноциду люди працюють у нормальних умовах. Як бачите, ООН допомогла цим країнам повернутися до життя. Те ж саме може бути сказано про ситуацію на Балканах, зокрема, в Боснії. На прикладі цієї країни можна побачити, як ООН не лише надала гуманітарну допомогу, а й сприяла відновленню миру в Боснії.
Можна згадати і Східний Тимор, який три роки тому здобув незалежність. Хоча перед Східним Тимором і постають виклики щодо стабільності, але ця країна тепер є членом ООН. Ми поширюємо демократію в ті частини світу, де її раніше не було. Ми поліпшуємо стандарти життя людей, створюючи стабільне оточення, в якому може процвітати демократія, а економіка знову стояти на ногах. Це є якраз прикладом того, чому нам потрібна сильна і компетентна ООН, яка може бути основою глобального світу і його процвітання.
