Жінки продовжують упевнену ходу у високій політиці. Після тріумфів нового канцлера Німеччини Ангели Меркель, президентів Ліберії Гелен Джонсон-Серліф та Чилі — Мішель Бачелет, на виборах у Фінляндії перемогла чинний президент країни Тар’я Халонен. У другому турі виборів, який відбувся минулої неділі, вона набрала 51,8%. Переможений кандидат від консервативної партії банкір Саулі Ніїністе визнав перемогу «президента всіх фінів», як представляла себе на виборах Тар’я Халонен. «Жінка перемогла на виборах, але чоловік, який програв, все ще стоїть на повний зріст», — сказав Ніїністе, вітаючи переможницю. Його слова підтверджує невеликий розрив між симпатіями виборців — 3,6%.
За фінським законодавством, Халонен керуватиме державою наступні шість років. Святкуючи перемогу, новий президент назвала цю подію історичною, адже тепер вона — не тільки перша жінка-президент Фінляндії, але перша жінка-президент, яку переобрали на другий термін. Як повідомляє Євроньюз, сто років тому Фінляндія стала першою країною, де представницям прекрасної статі дозволили балотуватися на політичні пости.
62-річна мати-одиначка Халонен уперше стала президентом у 2000 році. У минулому вона працювала юристом в галузі трудового права. Тар’я Халонен продовжить соціал- демократичну традицію правління біля президентського керма, яка була започаткована 1982 року. Минулий термін правління Халонен вважають досить успішним для фінської економіки. Після важкого удару від розпаду найбільшого торгівельного партнера — Радянського Союзу — фінам вдалося підняти економіку країни до рівня однієї з найбільш конкурентоспроможних у світі. Відомо, що рівень життя у Фінляндіїї входить до п’ятірки найвищих у Європі. На наступні шість років «мати нації», як звуть її на батьківщині, пообіцяла стати «народним президентом» і зробити все можливе, аби перетворити Фінляндію на країну загального добробуту, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Незважаючи на те, що внаслідок політичної реформи 2000 року значна частина повноважень глави держави перейшла до прем’єр-міністра, президент, як і раніше, відповідальний за зовнішньополітичний курс держави. Тому однією з головних тем передвиборної кампанії була, зокрема, тема відносин Фінляндії з НАТО. На відміну від свого конкурента, Тар’я Халонен виступала проти вступу країни в Альянс і в підтримку її історично нейтрального статусу.
