Насамперед не виправдалися сподівання України продати Піднебесній військово-транспортний літак Ан-70, якому у світі немає аналогів. Китайський спікер зняв це питання із порядку денного, сказавши кореспондентові Інтерфакс- Україна, що «не може від імені авіакомпаній говорити, чи будуть вони купувати Ан-70, чи ні. Це справа бізнесу». За словами Лі Пена, нині на внутрішньому авіаційному ринку Китаю існує жорстка конкуренція. Він нагадав, що раніше його країна закупила велику кількість аеробусів «Боїнг».
Отож, виглядає більше на те, що візит Лі Пена, який вже побував у Югославії, Словенії, Хорватії та Словаччині і планує після України відвідати Азербайджан, носить, радше, політичний характер. Свідченням цього є висловлювання китайського спікера про те, що Пекін проводить «самостійну, незалежну зовнішню політику» й виступає за «багатополярний світ». Водночас Лі Пен назвав дуже небезпечною ситуацію, коли одна чи декілька держав «командують світом».
Тим часом голова українського парламенту Іван Плющ під час розмови із китайським гостем зазначив, що між Україною та Китаєм існує «велике поле діяльності для взаємовигідного економічного співробітництва». Зокрема, за його словами, Україна зацікавлена у розвитку співпраці із Китаєм у галузі літакобудування, військово-промислового комплексу, а також в енергобудівництві.
За даними Держкомстату, за минулий рік товарообіг становив $839,6 млн., що на $20 млн. менше проти 1998 року. Тим часом прес-аташе китайського посольства Вен Чжувей заявив кореспондентові «Дня», що торік обсяг торгівлі України із Китаєм виріс більше, ніж на 53 відсотки і становив $421 млн. Таке розходження із українською статистикою пан Вен пояснив тим, що в Китаї визначають імпорт-експорт у залежності від країни призначення (походження). На його думку, можливо, чимало українського експорту йшло через Росію. До речі, Україна має позитивне сальдо у торгівлі із Піднебесною, яке за китайською статистикою становить $259 млн.
Цікаво, що обсяг торгівлі України із Тайванем постійно зростає і за минулий рік сягнув $238 млн. Там також український експорт перевищує імпорт, причім головними експортними продуктами також є металопродукція, міндобрива. Таке порівняння виглядає дуже дивним, якщо зважити, що за величиною Китай є четвертою у світі країною, а за населенням в 1,2 млрд. взагалі першою. Тим часом як населення Тайваню становить 21,9 млн.
Крім того, можна із прикрістю зазначити, що ролі України та Китаю практично помінялися. Колись, точніше у 60-ті роки до Києва приїжджали навчатися тисячі китайців. Наші земляки будували в Піднебесній заводи й фабрики. Тепер же наша країна надіється привабити китайський капітал для розвитку науково-технічної бази, а також сподівається отримати замовлення із Китаю. Поки що єдиною галуззю, яка, очевидно, цікавить Пекін, залишилася продукція військово-промислового комплексу, яка становить четверть у загальному товарообігу між двома країнами.
