Російська передвиборна кампанія все ж таки виглядає набагато цікавіше зрежисованою виставою, ніж українська. Уміють люди працювати, працювати творчо — і розумієш, що тільки найгірші, найпрофнепридатніші з них у такій захоплюючій ситуації вирушають до Києва. Щоб і ми з вами не нудьгували.
Ось ведучий авторської програми Сергія Доренка після ретро-показу плівки про сексуальні пригоди Генерального прокурора Російської Федерації (молодим людям все ж таки не варто дивитися, секс насправді щось набагато захоплюючіше, ніж те, що там виконується), розповідає новини про стан здоров'я колишнього прем'єр-міністра Російської Федерації. Ми дізнаємося, що у Євгена Максимовича Примакова є проблеми і маємо зробити висновок, що він не може бути президентом Російської Федерації. Можна подумати, що цією країною завжди керували здорові люди, отакої! Ні, Михайло Сергійович і справді був здоровий і енергійний, однак згадаймо наші емоції — нам не подобалося, що він так багато говорить. А що, насправді краще було б, щоб ховався десь у Горках чи був на гемодіалізі?
Однак Євген Максимович розхвилювався. Євген Максимович телефонує в ефір Євгену Олексійовичу, ведучому іншої авторської програми, й прилюдно виголошує, що добре почувається. «Ви дивилися? Ви дивилися?» — перепитує він у свого співрозмовника. Ведучий, який увесь попередній час був у ефірі, пояснює широко відомому своїми аналітичними здібностями Євгену Максимовичу, що був у ефірі. Це я не до того, що людина, яка бажає стати президентом, не має поводитись, як інструктор ЦК — відмовлятися від зустрічі із діючим главою держави, телефонувати в ефір близького до себе каналу... А до того, яка в них там, вибачаюсь на слові, демократія! От у нас — один головний абонент — він також і кандидат № 1. І телефонувати не потрібно. А в них — у них кілька головних абонентів! Борис Абрамович може собі дозволити зателефонувати перед програмою Сергія Доренка на ГРТ. Євген Максимович просто собі телефонує прямо в ефір НТБ. Юрій Михайлович з ефіру свого рідного ТВЦ не вилазить: коли головний редактор каналу спробував обмежити компліментарну радість ведучого програми «Обличчям до міста», мер вигнав головного редактора. Щоб не заважав його вихваляти, аякже!
Отак подивишся: що один головний абонент, що кілька — а щастя немає. Може, взагалі варто було б обійтися без них — хоча тоді це було б інше телебачення, інші еліти, інші суспільства. Головне — ми б із вами жили інакше...
