Ліберман одразу дав згоду своєму однокашнику (вони разом навчалися в юридичній школі). Рішення Гора взяти напарником ортодоксального єврея, який не працює по суботах, викликало глибокий резонанс не лише в Сполучених Штатах, але й на землі Обітованій. Адже вперше в історії країни на посаду віце-президента балотується представник єврейської меншини. Президент Американського єврейського конгресу Джек Розен назвав висунення Лібермана історичною подією, зазначивши при цьому, що «антисемітизм перестав бути чинником у нашому суспільстві». Тим часом міністр ізраїльського кабінету у справах діаспори, ультра-ортодоксальний єврей, як його оцінюють на Заході, Міхаель Мельхіор сказав: «Я пишаюся тим, що американське суспільство досягло такої точки, коли свідомий, набожний єврей може стати кандидатом на таку високу посаду». До речі опитування Гелап, проведене 1999 року, показало, що 92 відсотки американців проголосують за єврея, якщо той має відповідну кваліфікацію. 1947 року такий показник становив 42 відсотки.
Загальновідомо, що єврейське лобі має великий вплив на американський істеблішмент. Однак навряд чи нинішній кандидат від демократичної партії керувався лише цим. Оглядачі зазначають, що своїм вибором Гор хоче вбити двох зайців. По-перше, він обрав собі у напарники законодавця-реформатора, який перебуває в сенаті із 1998 року (до цього п’ять років він обіймав посаду прокурора штату) і користується авторитетом не лише серед товаришів по партії, але й республіканців. По- друге, за допомогою Лібермана Гор хоче дистанціюватися від Клінтона. Адже саме цей політик перший із демократів- законодавців засудив Клінтона за зв’язок із Монікою Левінськи, назвавши поведінку президента «аморальною».
Гор сподівається, що з таким напарником, якого має ще затвердити з’їзд Демократичної партії наступного тижня в Лос-Анджелесі, він зможе скоротити відставання від Буша-молодшого, яке сьогодні оцінюється в 10 відсотків голосів.
Представники Палестинської автономії поки що утримуються від коментарів щодо кандидатури Лібермана.
