Велика Британія вирішила вислати чотирьох російських дипломатів і припинити переговори з Росією про спрощення візового режиму. Такі заходи Лондон прийняв у відповідь на відмову Москви видати підприємця Андрія Лугового, звинуваченого у вбивстві екс-офіцера ФСБ РФ Олександра Литвиненка. Голова МЗС Великої Британії Девід Мілібанд у виступі в палаті общин заявив, що висилка російських дипломатів стане сигналом для російського уряду про серйозність справи зі вбивства Литвиненка.
Головний британський дипломат пояснив, що ці заходи переслідують три основні цілі: просунутися в розслідуванні даної справи, продемонструвати російському уряду наслідки відмови від сприяння в питанні про видачу Лугового, забезпечити безпеку британських громадян і туристів. Голова британської дипломатії повідомив депутатам, що «російська влада не продемонструвала ніяких ознак готовності співробітничати з нами в розслідуванні цього злочину». У той же час він зазначив, що обмеження щодо Росії не торкатимуться економічного співробітництва між двома країнами.
Голова британського зовнішньополітичного відомства вважає, що Росії необхідно змінити Конституцію РФ для ефективнішого міжнародного співробітництва в юридичній сфері, зокрема, у питанні видачі підозрюваних у здійсненні злочинів. Мілібанд також визнав, що Росія є одним із ключових партнерів Сполученого Королівства на світовій арені. У той же час він підкреслив, що «нам потрібні відносини, засновані на довірі та взаємній повазі».
Російська сторона вмить попередила Велику Британію, що подібні дії щодо Росії матимуть серйозні наслідки. «Задумані британською владою провокаційні дії не залишаться без відповіді й не можуть не спричинити найсерйозніших наслідків для російсько-британських відносин», — заявив офіційний представник МЗС Росії Михайло Каминін у відповідь на заяву голови МЗС Великої Британії.
Тим часом, прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун заявив, що прагне до хороших відносин із Росією, але додав, що Москва повинна допомогти владі Сполученого Королівства довести до кінця розслідування справи про вбивство Олександра Литвиненка. «Ми хочемо, щоб відносини з Росією були найкращими. Але ми засмучені тим, що російська сторона не демонструє готовності співробітничати. У результаті нам довелося вжити цих заходів», — повідомив Браун, виступаючи в Німеччині на спільній прес-конференції з Ангелою Меркель.
Зі свого боку Меркель відповіла, що Німеччина сприяла Великій Британії в проведенні розслідування у справі про вбивство в Лондоні Олександра Литвиненка, в якому англійці звинувачують А. Лугового. Німецький канцлер висловила надію, що ця справа буде вирішена таким чином, що дозволить відновити «добрі відносини з Росією».
КОМЕНТАР
Яких кроків потрібно очікувати від Кремля після висилки з Великої Британії російських дипломатів? Чи вигідно Росії таке дипломатичне протистояння з Великою Британією? Чому відносини між цими країнами гіршають?
Марія ЛІПМАН , головний редактор журналу Pro et Contra:
— Зрозуміло, що можна чекати кроків у дипломатичній сфері. Росія, як мінімум повинна відповісти з тією ж мірою жорсткості, якщо не більшою. У практиці російської зовнішньої політики останніх часів відповідати жорсткіше, ніж був перший крок із боку якогось іноземного контрагента.
Згідно із моїми уявленнями, вся російська зовнішня політика останнім часом направлена на те, щоб направити сигнал у зовнішній світ, що Росія не потерпить із собою якогось поблажливого звертання — ніхто не сміє Росію повчати, давати їй поради та критикувати її внутрішню політику або здійснювати щодо до неї недружні жести. А хто це робить, той повинен усвідомлювати, що будуть наслідки, причому неприємні. Розрахунок, вочевидь, робиться на те, що той, хто займає жорстку позицію, має підстави розраховувати на те, що позиція противника буде пом’якшена. Чи буде виправданим? Інколи, так. Наприклад, у випадку з Косово дуже жорстка позиція з боку Росії, яка аж ніяк не хотіла йти на зустріч Заходу, доки це не призвело до того, що Захід дещо відклав розгляд незалежності Косово.
У Росії бездоганна позиція в тому, що Конституція забороняє видачу громадян. А для того, щоб було зроблено виключення, тому повинні передувати дружні відносини. Щоб Росія хотіла сприяти Великій Британії в цьому судовому процесі для встановлення істини повинні бути дружні відносини та прагнення працювати спільно. Крім цього повинні бути, принаймні, якщо не однакові, то близькі стандарти правосуддя та загалом, цінності. Ні того, ні іншого на сьогоднішній день не спостерігається. Відносини між країнами дуже погані. Росія не прагне розділяти західні цінності й взагалі не прагне будувати політику на засадах цінностей. Стандарти правосуддя в обох країнах також різні. І в результаті склалася наступна ситуація — англійцями зібрані дані розслідування, які вони вважають досить грунтовними для того, щоб Росія, принаймні, уважно до них поставилася. Росія, як на мене, цілком демонстративно показує, що вона навіть не хоче в цьому розбиратися. Просто не хоче співробітничати і все. З іншого боку, у нас є ситуація, в якій Росія докоряє Великій Британії в тому, що вона не видає Березовського та Закаєва. При цьому Лондон говорить, що дані, які надала Росія, не переконливі.
Є дві правди. Одна західна, яка вважає, що якщо не співпрацювати з британським судом і правоохоронними органами, Росія тим самим ще більше ставить себе під підозру. У Росії все навпаки — довіра до наших даних і недовіра до британських. Це свідчення найглибшого недовір’я між країнами та послідовної втрати взаєморозуміння.
Я гадаю, що англійці нині запропонували порівняно помірні кроки щодо Росії. Хоч могли бути кроки набагато жорсткіші, ніж висилка російських дипломатів. Ми подивимося, позначиться це чи ні на економічних відносинах. Але, безперечним є те, що відносини не покращуватимуться. Я не думаю, що російські вибори щось тут змінять. Вони будуть направлені на те, щоб максимально зберегти статус-кво й усередині Росії й за її межами.
