Грецька консервативна партія «Нова демократія» здобула більшість місць у новому складі парламенту. Вона одержить близько 130 мандатів, враховуючи бонус у 50 мандатів, що присуджується партії, за яку віддають найбільше голосів згідно з виборчим законодавством. «Сьогодні грецький народ висловив бажання зберегти євро, залишитися невід’ємною часткою єврозони, поважати зобов’язання країни й досягти зростання. Це — перемога для всієї Європи. Я закликаю всі політичні партії, що поділяють ці цілі, об’єднати зусилля і створити стабільний новий уряд», — заявив лідер нових демократів Антоніс Самарас. Тим часом соціалістична партія ПАСОК, яка підтримувала угоду з трійцею у складі Європейської Комісії, ЄЦБ і МВФ щодо умов багатомільярдного пакету допомоги Греції, завоювала понад 30 місць у Вулі (парламенті. — Ред.). Очікується, що саме ці дві партії й сформують уряд.
Зважаючи на те, що Україна очікує в жовтні парламентські вибори, багатьом українським політикам було б корисно познайомитися з досвідом Греції, де за дуже короткий термін відбулося дві виборчі кампанії.
Перед парламентськими виборами, що відбулись 6 травня, в хід пішли традиційні політтехнологічні прийоми «розвинутих демократій»: по всіх грецьких каналах ішло протиставлення двох найбільших партій, і це при тому, що обидві з них підтримували меморандум з ЄС, і, безперечно, створили б коаліційний уряд. На щастя, народ Греції виявився розумнішим за дешеві трюки заморських політтехнологів: сумарно обидві про-європейські партії змогли отримати в парламенті (включно з бонусом у 50 мандатів) лише 149 місць при необхідній кількості (для створення коаліції) 151 депутатський мандат.
Однак справжньою сенсацією став блискучий результат коаліції лівих сил СІРІЗА, яка отримала 17% голосів виборців, покращивши свій попередній результат (порівняно з виборами 2009 року) в чотири рази! Ймовірно, це стало заслугою молодого й харизматичного лідера соціалістів — Алексіса Ціпраса, який зумів об’єднати довкола себе не лише роздрібнені патріотичні сили, а й грецький електорат. Блоку СІРІЗА забракло лише 100 тисяч голосів виборців, щоб зайняти перше місце на виборах і отримати реальний шанс сформувати коаліційний уряд.
Оскільки ні проєвропейські, ні прогрецькі партії не змогли дійти згоди у справі формування коаліційного уряду, парламент був розпущений, і були призначені нові вибори на 17 червня. Тим часом стало очевидно: просто так обдурити грецький народ уже не вдасться, й є реальна ймовірність того, що до влади в Греції зможуть прийти патріотичні сили, що непідконтрольні міжнародній фінансовій кліці.
На передвиборних мітингах пан Ціпрас йшов поряд із національними героями Греції, такими як Маноліс Глезос — відомим борцем із фашизмом та героєм грецького руху Опору (в 2010 році під час мітингу грецькі поліцаї кинули димову шашку прямо в обличчя 87-річному ветерану, після чого пан Глезос отримав опіки обличчя та очей, але так і не покинув мітингу протесту!). В одному з останніх своїх виступів перед учорашніми виборами лідер грецьких патріотів Алексіс Ціпрас, звертаючись до грецького народу, заявив: «Я вас не зраджу!»
А ввечері, після закриття виборчих дільниць, стали відомі перші екзит-поли, після яких на грецьких телеканалах появилися заголовки: «Нова Демократія — СІРІЗА: трилер продовжується «, адже перші дані говорили про дуже близькі результати цих двох політичних сил. Проте ближче до півночі стало зрозуміло, що лідером стає «Нова демократія» з 29,6% голосів виборців, а СІРІЗА отримує підтримку лише 26,9% грецьких виборців. На третьому місці фінішувала друга проєвропейська партія — ПАСОК: її результат 12,3%, і разом із «Новою демократією» ці партії зможуть виконати свої зобов’язання перед закордонними «друзями»: тепер у них 162 мандати в 300-місному грецькому парламенті.
Не можна не згадати про міжнародну реакцію «щирих друзів» грецького народу: першим виступив із привітанням Білий дім, а відразу по тому — керівництво Німеччини. Теперішній міністр фінансів ФРН (який раніше багато років був головним німецьким поліцаєм — міністром внутрішніх справ ФРН) Вольфѓанг Шойбле заявив: «Греки показали, що «Нова демократія» є потужною політичною силою, яка буде продовжувати реформи». Також свої привітання висловила й Ангела Меркель.
Думаю, Грецію справді є з чим привітати, адже це останні вибори, на яких вдалось якимось чудом перемогти тим політичним силам, які скоріше зрадять інтереси своєї Батьківщини, інтереси власного народу, проте залишаться вірними міжнародній олігархії та її підручним політикам. Це, поза всяким сумнівом, останні вибори, в яких грецький народ виявився поділений, але поділ ішов не між «заходом та сходом» і не між «багатими та бідними». Грецію розділив страх, і саме страх став межею, через яку частина греків уже переступила, а інша — зробить цей крок у наступних виборах: СІРІЗА отримала беззаперечну підтримку у великих містах, у першу чергу в Афінах та Патрі, а також на острові Крит, тоді як грецька «глибинка» повірила страшним казкам, що їх регулярно розповідали продажні ЗМІ та закордонні політики.
Чого чекати Греції в найближчому майбутньому? В першу чергу буде сформовано новий-старий проєвропейський (а значить — антигрецький) уряд. Після отримання вотуму довіри в парламенті протягом найближчих шести місяців (тобто, фактично, до кінця поточного року) ставити питання про відставку уряду буде неможливо (згідно з чинним законодавством). Міри жорсткої економії знову виведуть людей на вулиці, от тільки тим разом мітинги можуть носити вже далеко не мирний характер: навряд чи греки дозволять поліції ще раз травити сльозогінним газом ветеранів та героїв Другої світової війни, і навряд чи греки будуть ще раз толерантно очікувати на нові позачергові вибори. Кажуть, що вірші Шевченка, в яких він закликав вмиватися вражою злою кров’ю, перекладені в тому числі й на грецьку мову. Цікаво — чи знають про це «щирі друзі» народу Еллади?
У грецькій пресі кілька тижнів тому з’явилася стаття-колаж, в якій Ангела Меркель зображена у нацистській формі. Іронічним заголовком статті стала перефразована цитата з напису на воротах концтабору в Освенцімі: «Memorandum macht frei» (Меморандум зробить нас вільними. — Ред.). Правду кажучи, думаю, що все якраз навпаки...
Cлід згадати про особливості виборчої системи у Греції. Парламент складається з 300 депутатів, 260 з яких обиралися за партійно-пропорційною системою, а 40 місць отримувала як бонус партія-переможець. Розуміючи, що й «Нова демократія», й ПАСОК втрачають підтримку виборців, ці партії перед новими виборами пішли на зміну законодавства, збільшуючи бонус для партії-переможця з 40 до 50 місць у парламенті. (Цікаво, чому міжнародна «демократична» спільнота не побачила у даній зміні кричущого порушення демократичних принципів виборчого законодавства?) Для того ж, щоб гарантувати незмінність політичного та економічного курсу після виборів, міжнародні «друзі» Греції — МВФ, ЄЦБ та уряд Німеччини — пішли на безпрецедентний крок, змусивши обидві проєвропейські партії дати письмову гарантію того, що після виборів ними буде створено коаліційний уряд, який продовжить обраний політичний курс. Розрахунок був точним: якщо греки не проголосують за ПАСОК, значить проголосують за «Нову демократію», адже вибирати більше не було серед кого: ну, не за комуністів же з ККЕ голосувати?! Але навіть якщо в парламент і попадуть малі партії, то бонусу в 50 місць (для партії-переможця) вистачить, щоб створити коаліційний уряд за участю двох проєвропейських (чи, радше — антигрецьких?) партій. Та не так сталося, як гадалося...
P.S. Відомо, що вчитися можна як на своїх, так і на чужих помилках, але в даному випадку, очевидно, Україні необхідно винести урок із грецької трагедії. Як говорив свого часу наш видатний гуморист Михайло Жванецький: «Якщо це — рай, то чому ж довкола колючий дріт?...»
