Напруження у відносинах між Грузією і Росією потроху пішла на спад, хоч Тбілісі і відмовився видати російському генеральному прокурору 13 чеченців — порушників кордону, затриманих грузинськими прикордонниками. Відмова була очікуваною і, здається, не дуже засмутила Росію, оскільки в обох державах, схоже, усвідомили потребу налагодження нормальних відносин. Принаймні такого висновку можна дійти, виходячи з останніх досить миролюбних заяв президента Грузії Едуарда Шеварднадзе, який ще в недалекому минулому не втрачав нагоди кинути докір у бік Кремля. Пам’ятається, торік його лекція в одному з американських вузів про імперські настрої в Росії викликала вельми дошкульну критику офіційної Москви. Помітно деяку зміну тональності і в бліц-інтерв’ю «Дню» Надзвичайного і Повноважного Посла Грузії в Україні Григола КАТАМАДЗЕ, який зараз перебуває в епіцентрі подій, в Тбілісі. Найбільш актуальні питання нам вдалося поставити по телефону.
— Чому Грузія виключає спільні антитерористичні дії з Росією на своїй території?
— Тому що Грузія може самостійно навести порядок в будь-якому куточку своєї країни. Ми готові вести переговори із зацікавленими сторонами для обміну інформацією. Але коли йдеться про проведення якихось спільних операцій, то Тбілісі не може на це піти.
— Проте тут йдеться і про безпеку іншої держави: чеченські бойовики, що перебувають у Панкіській ущелині, за твердженням Москви, несуть загрозу для Росії. Чи не варто б було піти росіянам назустріч?
— Ми спроможні вирішити свої проблеми самі, в тому числі і в Панкісі.
— Якщо Грузія спроможна зробити все сама, то чому ваших військових зараз навчають американці?
— Це зовсім різні речі. Ніхто і ніколи не заявляв, що американці братимуть участь в будь-яких операціях. Здійснюється проста програма навчання, мета якої — підготувати фахівців, кілька батальйонів для збройних сил. Такі програми, нагадаю, почали здійснюватися набагато раніше, ніж з’явилися проблеми, зокрема і в Панкіській ущелині.
— Чи переслідує якісь цілі Москва, роблячи часто антигрузинські заяви?
— Я відповім трохи ширше. Тижнiв за два тому в Москві відбувся завершальний етап переговорів щодо великого рамкового договору між двома нашими державами. Цей документ дуже важливий не тільки для Грузії, але і для Росії, оскільки він покликаний упорядкувати відносини двох країн. Усе йшло до того, щоб незабаром відбулася зустріч на вищому рівні. Говорилося про наміри російського президента відвідати восени Тбілісі, коли й очікується підписання Договору про дружбу. Ось на цьому позитиві нинішнє напруження було небажаним. Є, ймовірно, в Росії певні сили, які не хочуть доброзичливих відносин між країнами. Для нагнітання і використовуються різні моменти. Кожний, мабуть, переслідує при цьому якісь свої цілі. Хоча, мені здається, президент Росії зацікавлений у тому, щоб нормалізувати відносини з Грузією, підписати Договір, що стало б підгрунтям для рівноправної співпраці. Можливо, це дуже гучно сказано, але, незважаючи ні на що, існуватиме основа для цивілізованих відносин.
Існує версія також про те, що комусь можуть не подобатися деякі будівельні проекти в Грузії. Маю на увазі транспортні комунікації — будівництво газопроводу і нафтопроводу через грузинську територію. Хоча реалізація цих проектів вигідна не тільки для Грузії, яка стане стабільною державою, але для регіону загалом і Росії в тому числі.
— Якщо Грузія хоче доброзичливих відносин з Росією, чому в такому разі Тбілісі відмовив Москві у видачі чеченських бойовиків? Чи варто далі нагнітати обстановку?
— Президент Грузії заявив, що ми готові вирішити питання про екстрадицію, якщо відповідні компетентні органи Росії нададуть документи, що підтверджують скоєння яких-небудь злочинів затриманими особами. У цьому випадку йдеться про порушення державного кордону Грузії, про незаконне носіння вогнепальної зброї. Тому вони мають відбути покарання за законами нашої країни. Надалі, якщо Росією буде надано документи, питання вирішуватиметься у кожному конкретному випадку. Будь-яка держава в такій ситуації вчинила б так само. Щодо нагнітання... Я вже два тижні в Грузії, і населення перебуває постійно в паніці: мало не кожного дня відбувається порушення повітряного простору нашої країни (Тбілісі звинувачує в цьому російську військову авіацію. — Авт. ) Незважаючи на скромні можливості Грузії, керівництво не вдається до використання сили і, прямо скажімо, не збиває літальні апарати.
— Але терпець може урватися?
— Мені складно говорити про те, що буде завтра. Але я переконаний, що це загострення в наших відносинах не на користь ані Росії, ані Грузії. Сподіваюся, що порушень повітряного простору, території суверенної держави не буде, тому Грузії не треба буде вживати якихось заходів.
— Чи правда, що Грузія почала стягувати війська до російської ділянки кордону на випадок військових дій з боку Росії?
— Жодної інформації про передислокацію військових сил у мене немає. Міноборони працює в звичайному режимі.
— Тбілісі розраховує на якусь підтримку від України?
— Звичайно, ми сподіваємося на підтримку наших партнерів, друзів, в тому числі і України. Але на сьогоднішній день, як мені здається, ситуація, що виникла, торкається двосторонніх відносин Росії і Грузії. Ми обов’язково порозуміємося, тим більше, що для цього є бажання, прагнення людей нормалізувати відносини. Взяв інтерв’ю Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
