Атомні електростанції в Рівному та Хмельницькому, на яких Україна добудовує два реактори для компенсації енергопотужностей, що будуть втрачені невдовзі у зв’язку із закриттям Чорнобильської АЕС, у небезпечному стані. Оприлюднила цю інформацію добре відома природоохоронна організація Грінпіс, яка посилалася на звіт, зроблений на замовлення австрійського уряду Віденським університетом.
Як відомо, саме в ці дні має відбутися засідання Ради директорів Європейського банку з реконструкції та розвитку (ЄБРР), на якому і має бути вирішено питання кредитування добудови двох реакторів. Грінпіс переконує, що у її розпорядженні є достатньо аргументів, через які банк повинен відкласти план надання Україні коштів. «Ці реактори небезпечні, вони непотрібні, і ЄБРР повинен відкласти своє рішення щодо фінансування їх добудови», — заявив Тобіас Мюшхмейєр, один із найактивніших «антиядерних» представників Грінпісу.
Засідання Ради директорів ЄБРР заплановані на 6-7 грудня. Крівництво банку розглядатиме питання надання Україні кредиту сумою в $215 млн. Варто нагадати, що під час свого недавнього перебування в Києві директор ЄБРР Жан Лем’єр заявив, що справа кредитування реакторів має вирішитися врешті-решт успішно для України (тобто гроші надійдуть). Проте разом із тим директор акцентував увагу на деяких стримуючих факторах цього самого кредитування. До того ж відомо, що низка країн Західної Європи активно виступає проти нарощування на континенті ядерної потужності. Україна в цьому плані відноситься до держав підвищеного ризику. Хоча у Києві і переконують про абсолютну безпечність реакторів, що зараз працюють і тих, які будуть збудовані. Грінпіс натомість твердить, що експертами був недооцінений «сейсмічний ризик» у районі добудови реакторів. Крім того, що в Україні бракує грошей, аби виконати програму модернізації енергосектору, запропонованого ЄБРР (говорячи іншими словами, «зелені» натякають, що Україна не зможе забезпечити підведення безпеки на своїх атомних станціях до західних стандартів). Як альтернативу «антиядерники» пропонують інвестування банком інших галузей енергетики але не атомної.
Між тим країни «сімки» та Євросоюз зобов’язалися ще в 1995 році в Оттаві надати Україні кредит на добудову саме атомних реакторів в обмін на те, що в 2000 році наша держава закриє ЧАЕС. Атомні реактори, як погодилися тоді спеціалісти, найвигідніші як для України, так і для кредиторів (для країн-позичальниць вони обійдуться набагато дешевше, ніж будь-які інші енергетичні проекти). Київ, очевидно, дотримається обіцянки: 15 грудня ЧАЕС таки закриють, незважаючи НАВІТЬ на те, що Україні не розпочнуть надавати кредити. Під час приїзду президента Єврокомісії Романо Проді український глава Леонід Кучма заявляв, що «...не може бути жодних НАВІТЬ. ЧАЕС буде закрито».
