У Грузії різко зросли випадки рейдерських атак із участю українських профі. Сценарії захоплень чужого майна стандартні: розвідка, підкуп, підробка, штурм. 2007 року ринок недружнього поглинання в Грузії становив близько $80 млн. Із цієї суми понад половину припадає на іноземних рейдерів, переважно з України та Росії. Основний акцент робиться на Тбілісі. Час від часу під обстріл потрапляють і інші міста.
СПРАВА ВАРТА ЗАХОДУ
У Тбілісі рейдери в основному цікавляться нерухомістю. Рідше — обладнанням, автопарком та іншим майном. Учасники ринку вважають, що інтерес гостей пов’язаний із колосальним зростанням цін на нерухомість. «Якщо декілька років назад квадратний метр у центрі Тбілісі коштував близько $400, сьогодні цей показник часом перевищує $2000, — пояснює директор ріелтерської компанії Real Estate Каха Вачнадзе. — Такий різкий стрибок цін викликав активізацію не лише грузинських рейдерів, але і їхніх зарубіжних колег.»
Фахівці зазначають, що українські рейдери мають власний почерк. Якщо грузинські чи російські штурмовики використовують такі брудні методи, як силове захоплення з участю спецпідрозділів, фізичний тиск на опонентів і подібне, то українці більш обережні. Вони намагаються не йти на явний конфлікт із законом, а якщо й порушують його, то дуже виважено. Про це свідчать дані Арбітражного суду Грузії. 2007 року Феміда винесла проти рейдерів понад 30 звинувачувальних вердиктів. Громадяни України не фігурували в жодному з цих випадків.
«Мені довелося вести декілька справ із участю українських рейдерів, — згадує керівник юридичної контори «Іашвілі та партнери» Олександр Іашвілі. — Вони частіше діють у змові зі своїми грузинськими партнерами. А іноді ведуть справи через підставних осіб.»
УЗАКОНЕНЕ ЗАХОПЛЕННЯ
Аркадій Щава — уродженець Києва. За професією — юрист. Спеціалізується на справах, пов’язаних із нерухомим майном. Останні 2 роки живе і працює в Тбілісі. Керує компанією «Аргонавти». Професійною мовою його діяльність називається «недружнім поглинанням чужого майна». Хоча сам пан Щава категорично не згодний із таким формулюванням. «Про поглинання чи примусове захоплення мови бути не може, — вважає Аркадій Павлович. — Ми беремо участь у майнових спорах, як юридична компанія. Нашу фірму офіційно зареєстровано і вона справно платить податки.»
Про методи, які використовує компанія «Аргонавти» пан Щава вважає за краще не розводитися. Він також делікатно замовчує той факт, що за 2 роки діяльності «Аргонавти» внесли до бюджету суму, еквівалентну $300. І це незважаючи на те, що на рахунку компанії декілька великих угод. Наприклад, влітку поточного року вона продала будівлю вартістю $3 млн. Причому «Аргонавтам» вона дісталася практично безкоштовно, внаслідок тривалого судового розгляду з колишнім власником.
Серед українських рейдерів, які промишляють у Грузії, зустрічаються люди різних доль і професій. Частіше — колишні ріелтери та юристи. До країни їх приваблює слабка конкуренція на ринку захоплень. Способи роботи різноманітні. Будь-якій операції передує розвідка. «Грузія дещо своєрідна країна. Тут особисті зв’язки часом відіграють вирішальну роль, — говорить адвокат Важа Сігуа. — Тому для початку з’ясовується, наскільки боєздатний опонент, чи є в нього впливова «криша», чи немає правових огріхів при реєстрації та оформленні майна і подібне.»
Після розвідки починаються рішучі дії. Наприклад, знесилення компанії-конкурента шляхом судових процесів. Рейдери подають позов під будь- яким зручним приводом. Починається розгляд, внаслідок якого суд може накласти арешт на майно відповідача. До того ж судові витрати та гонорари адвокатів можуть досягати солідних сум. Позбавлене можливості працювати підприємство стає під загрозою банкрутства. Як наслідок, воно змушене поступитися частиною чи всім майном загарбникові, або продати його за безцінь. Саме так заволоділа компанія «Аргонавти» будівлею торговельного центру в Тбілісі.
Також поширений підкуп посадових осіб. Рейдери пропонують хабар керівникові підприємства. Натомість він приймає бажану для загарбників ухвалу, яка шкодить компанії-жертві. Власники про це дізнаються дуже пізно. Такий прийом використало ТОВ «Геоінвест», кероване громадянином України Андрієм Добровольським. Операція виявилася успішною — «Геоінвест» став власником трьох корпусів у центрі Тбілісі. Ринкова вартість майна становила $7 млн. Через декілька днів після операції «Геоінвест» оголосив про самоліквідацію.
ВРАНЦІ ГРОШІ — УВЕЧЕРІ СТІЛЬЦІ
Активність рейдерів примусила власників вжити заходів для захисту майна. Деякі з них стали звертатися за допомогою до так званих антирейдерів — осіб, які перешкоджають насильницьким захопленням. Звичайно, штатні юристи є в будь-якій компанії, але вони недостатньо знайомі зі стратегією рейдерської війни. Антирейдерів у Грузії практично немає. Але шукати їх довго не доводиться. Вербування москвичів, киян, петербурзців проходить легко і за принципом: вранці гроші, увечері стільці.
«Ми охоче погоджуємося на замовлення з Грузії та інших пострадянських країн, — вважає антирейдер Віктор Колесниченко, який зараз працює на одну велику грузинську компанію. — На Україні ринок забитий. Там нашого брата вистачає. Тут же інша ситуація. Та й платять нормально».
Випадки насильницького захоплення майна, які почастішали, не обійшли увагою влади. «Це нове явище для Грузії, — заявляє заступник голови парламентського Комітету з юридичних питань Ніно Каландадзе. — У нас наразі немає повноцінного законодавства та структур, покликаних боротися із загарбниками. Але ми посилено працюємо над цими питаннями».
Рейдерство привернуло увагу навіть президента країни Михаїла Саакашвілі. Він зажадав від правоохоронних органів «Розібратися і навести порядок». Проте останні події в Грузії відсунули проблему на другий план. А поки що власникам доводиться розраховувати на власні сили.
