Перший цікавий момент зустрічі у Тбілісі полягає в тому, що глави МЗС країн ГУУАМ зустрілися із заступником помічника держсекретаря США з європейських та євразійських питань Лінном Паско. За підсумками зустрічі було підписано комюніке про продовження співробітництва у сферах безпеки та боротьби з тероризмом.
Другий момент — в тому, що на зустрічі Грузія, Україна й Азербайджан були представлені міністрами закордонних справ. Молдову представляв національний координатор, Узбекистан — посол республіки в Баку. У дипломатії такі нюанси свідчать про багато що, зокрема, про реальну зацікавленість держав.
Нарешті, третій цікавий момент полягає в тому, що напередодні зустрічі посол Узбекистану в Азербайджані Абдугафур Абдурахманов заявив про те, що його країна не братиме участь в угоді про вільну торгівлю в ГУУАМ, підписаній рік тому на саміті в Ялті. Ще рік тому в Києві стверджували, що саме Ташкент найменше зацікавлений у розвитку співробітництва і вже зірвав зустріч з економічних питань. Виявилося, що спільний вектор інтересу — зовсім не торгівля й не економіка. Ним стали проблеми безпеки, і, можливо, оборони — і саме таку проблематику згодні підтримати США.
Схоже, саме це й дало можливість українському міністру Анатолію Зленку заявити про життєздатність і перспективність об’єднання ГУУАМ, яке зміцнює стабільність і безпеку в регіоні. Судячи з усього, і більш ранні висловлювання представників Тбілісі про можливість спільного руху до НАТО України, Грузії й Азербайджану в цьому контексті не є необгрунтованими. І те, що перед зустріччю у Тбілісі Румунія та Болгарія зацікавилися можливістю отримання статусу спостерігачів, навряд чи є випадковістю.
