Католицька церква отримала нового 266-го Папу. Ним став аргентинський кардинал з Буенос-Айреса, 76-річний Хорхе Маріо Бергольо. Уперше член ордену єзуїтів посідає Святий престол. Як і вперше за останні 1200 років Понтифіком стає виходець не з Європи. (Після Григорія III, який правив з 731 по 741 рр.) До речі, у книжці Бернара Лєкомта «Таємниці Ватикану», яка нещодавно вийшла в українському перекладі у видавництві «Свічадо», йдеться про те, що він «конкурував» із Йосифом Рацінгером на попередньому конклаві.
Хорхе Маріо Бергольо народився 17 грудня 1936 року. В юності захоплювався хімією. Отримав диплом техніка з хімії. Потім навчався в семінарії. Вступив до ордену єзуїтів 1958 р. Новіціат (період випробування тих, що вступили в чернечий орден) тривав у Чилі. Після чого продовжив здобувати освіту в коледжі Святого Йосипа в Буенос-Айресі, де отримав диплом із філософії. Цю дисципліну й викладав у духовних навчальних закладах аргентинської столиці. 1969 року став священиком. Це було початком його більш ніж сорокарічного шляху сходами католицької церковної ієрархії.
Біографія Святого Отця рясніє епізодами, де той виглядає людиною скромною, супротивником розкоші для церковних чинів. Так, ставши кардиналом Буенос-Айреса, він відмовився від сучасних квартир, де проживав його попередник. Пересувався по місту в громадському транспорті («Фейсбуком» «гуляє» фото, де він їде в метро), самостійно готував їжу, а також регулярно відвідував нетрі в околицях Буенос-Айреса — на його думку, бідняки, що населяли занехаяні райони, найбільше потребували пастиря.
Цікаво, що в біографії новообраного Папи знайшли український «слід». Зі слів Блаженнійшого Святослава (Шевчука), який довше служив греко-католицьким єпископом в Аргентині, Понтифік — вихованець українського священика Степана Чміля, похованого в базиліці Св. Софії у Римі. (Навіть давав свідчення для беатифікаційного процесу о. Чміля.) «...Тоді студент Салезіанської школи щодня раненько... прислуговував о. Чмілю під час служби Божої. Він добре знає наш обряд і навіть пам’ятає нашу літургію», цитує Блаженнійшого Святослава сайт УГКЦ (www.ugcc.org.ua). Як відомо, архієпископ Буенос-Айреса був ординарієм для східних католиків, тому вони з єпископом Шевчуком тісно співпрацювали. Тут напрошується слушне питання, чи зможуть греко-католики досягнути згоди з Папою Франциском у вирішенні значної кількості проблем. Найперше йдеться про отримання Патріархату, визнання Андрея Шептицького блаженним (2015 року відзначатимемо 150-річчя від його дня народження), відносини з Мукачівської єпархією (на території України існують дві УГКЦ, одна з яких — у Закарпатті, що підпорядковується напряму Ватикану), з православним світом (часто Українська греко-католицька церква стає каменем спотикання між РКЦ і РПЦ)... Між іншим, під час свого пастирського візиту в Аргентину 12 квітня 2011 року Блаженнійший Святослав, зустрівшись з тодішнім кардиналом Хорхе Маріо Бергольо, запросив його відвідати Україну. «Оскільки сьогоднішній Папа має знання про Україну і певну сентиментальну прив’язаність до українців, я думаю, можна сподіватись, що він відвідає Україну», — зазначає Блаженнійший Любомир (Гузар) (www.ugcc.org.ua).
Коли нашу країну все ж називають християнською, то Європа дедалі більше піддається секуляризації. Крім того, за соціологічною статистикою, 2030 року її населення становитиме лише 8% земної популяції. Уже зараз понад 80% католиків живуть поза межами Старого континенту: у Латинській Америці, Африці та Азії. Релігієзнавець Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ вважає, що в Європі вичерпалась потреба в релігії, однак багато хто потребує Живого Бога, Якого часто не можуть дати священики. З ним згоден директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ:
— Гадаю, новообраний Папа згуртовуватиме всіх довкола питань віри. Тим більше, що його попередник проголосив 2013-й Роком віри. А віра передбачає порушення морально-етичних проблем, як і проблеми соціальної справедливості. Очевидно, країни третього світу викликатимуть у нього жвавий інтерес — недаремно ж кардинал Бергольо обрав ім’я одного з найбільших католицьких святих — Франциска з Асижу. Духовне покликання Франциска з Асижу ознаменувалося тим, що він переорієнтував чернецтво із закритого типу життя на відкрите, а саме — служіння людям. За нього майно Францисканського ордену перейшло у власність Папи, а самі брати-францискани розпочали аскетичний спосіб життя.
— Як відомо, Папа Франциск, — продовжує Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ, — виступав проти абортів, евтаназії, узаконення одностатевих шлюбів... Він продовжуватиме це робити, виступаючи за життя.
