У подібній заяві не було б нічого парадоксального, якби
не той факт, що країни Європейського Союзу, членом якого є й Німеччина,
завжди не дуже прихильно ставилися до імміграційного прогресу (йдеться
не лише про нелегалів). Скептики імміграції переконують і досі, що збільшення
числа переселенців із країн, що не входять до ЄС, лише додасть проблем,
яких у Євросоюзу без того вдосталь. Найголовніший аргумент у такій обережності
— зростання кількості безробітних.
Що стосується Німеччини, то тут питання іммігрантів завжди
стояло дуже гостро. Надання німецьким урядом «зелених» карток, які дозволяють
громадянам інших країн приїжджати на роботу до Німеччини (це стосується
здебільшого комп’ютерних програмістів), у світі сприймалося мало як не
сенсація. Пожвавлення ж «діяльності» праворадикальних організацій у Німеччині
— лише зайвий доказ несприйняття іммігрантів частиною німецького суспільства.
Напади на вихідців із колишнього Радянського Союзу, євреїв та африканців
у Німеччині до певної міри стали звичним явищем, незважаючи на наполегливу
боротьбу з цим правоохоронних органів та керівництва держави.
Коли партією керував колишній канцлер Німеччини Гельмут
Коль, девіз християн- демократів був на диво простий і зовсім протилежний
нинішній партійній лінії: «Німеччина не імміграційна країна». Тепер ХДС,
наважився зробити заяву, згідно з якою збільшення імміграційного потоку
є дуже бажаним. Ініціатива християн-демократів більшістю політиків, імміграційними
організаціями, навіть членами самої партії сприйнялася з відвертим роздратуванням
і нерозумінням. Критики заяви підкреслюють, що нічого, окрім шкоди, така
«політика» не принесе.
Зміна позиції ХДС відбулася відразу по зміні керівництва
партії. Після того, як над Колем здійнявся гучний скандал із обвинуваченнями
в корупції, лідером ХДС стала Ангела Меркель. Їй і належить ідея так імміграції,
але не за будь-яку ціну (тобто в розумних межах і за певних умов). Вона
наголошує, якщо імміграція буде регульованою, то вона принесе тільки користь
для країни.
Під регуляцією Меркель розуміє пристосування приїжджих
до того, що у верхівці ХДС звуть «лайткултур» (буквально з німецької —
панівна культура). Партія має на увазі, що іммігранти повинні володіти
німецькою мовою й адаптуватися до культурних цінностей країни — що вже
сприйнято багатьма іноземцями як прояв почуття «вищості» німців відносно
інших народів.
Ідея християнських демократів обурила як німців, так й
іноземців. Між тим, ні для кого не секрет, що для Німеччини зараз, як ніколи,
необхідний наплив «мізків». Німецьким інститутом економічних досліджень
підраховано, аби поповнити деякі галузі країни (зокрема — високої технології),
необхідно, щоб до Німеччини кожного року приїжджало до 250 тисяч іноземців.
Їм фактично доведеться попрацювати на «старіюче» німецьке населення — для
виплат їм пенсій.
