Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Хізбалла» загнана в кут

27 липня, 2010 - 00:00

Майбутнє «Хізбалли», могутньої шиїтської політичної та військової організації в Лівані, ніколи не видавалося більш невизначеним. Справді, на тлі зростання напруги з Ізраїлем і можливих звинувачувальних вироків її агентам у міжнародному трибуналі, який розслідує вбивство колишнього прем’єр-міністра Рафіка аль-Харірі, «Хізбалла» видається оточеною зусібіч.

Найбезпосередніше питання стосується можливості нової війни між Ізраїлем і «Хізбаллою», побоювання щодо якої роздуваються весь цей рік повідомленнями про передавання нових ракет «Хізбаллі» й періодичними погрозами з боку Ізраїлю. Ті, хто передбачають війну, заявляють, що Ізраїль не бажає терпіти добре озброєне проіранське угруповання на своїх кордонах, тоді як напруга довкола іранської ядерної проблеми залишається невирішеною.

Хоч війна і маловірогідна найближчими місяцями, але якщо санкції проти Ірану не принесуть результату на початок 2011 року, то Ізраїль може відчути необхідність діяти. Якби він почав завдавати ударів по ядерних установках Ірану, «Хізбалла», ймовірно, теж вплуталася б у війну, і Ізраїлю довелося б розпочати бій одночасно і з «Хізбаллою». Натомість Ізраїль міг би почати превентивну війну проти «Хізбалли», аби позбавити Іран найближчої можливості завдання удару у відповідь.

«Хізбалла» інтенсивно готується до такого сценарію, споруджуючи захисні споруди, копаючи тунелі, створюючи потужний ракетний арсенал. Але хоча приготування «Хізбалли», можливо, й забезпечать її виживання, буде дуже непросто пояснити ліванській громадськості правильність стратегії, яка призвела до двох руйнівних воєн за п’ять років.

За кінцевим рахунком такої війни арабські країни і міжнародна спільнота можуть попросити Сирію взяти на себе велику відповідальність за Ліван, аби приборкати «Хізбаллу» та її воєнізоване крило.

Більш того, якщо світ не допустить сповзання до війни, у «Хізбалли» з’явиться інша проблема. Хоч реальний прорив в арабо-ізраїльському мирному процесі здається маловірогідним, американський представник Джордж Мітчелл усе ще говорить про арабо-ізраїльський світ як про певну можливість 2011 року. Джерела в американській адміністрації натякають, що президент Барак Обама може оголосити план арабо-ізраїльського врегулювання до кінця цього року.

Угода між Сирією та Ізраїлем є ключовим елементом усіх пропонованих сценаріїв для арабо-ізраїльського світу. В обмін на повернення окупованих Голанських Висот Ізраїль і США наполягатимуть на роззброєнні «Хізбалли». Справді, в контексті Арабського плану мирного врегулювання, оприлюдненого в Бейруті 2002 року, арабські держави беруть на себе забезпечення безпеки «всіх держав регіону» — кодові слова, що стосуються погроз з боку «Хізбалли» і ХАМАСу, — коли цей регіон включає Ізраїль.

Хоч і «Хізбалла», і Іран усе ще заявляють, можливо, правильно, що Ізраїль не поверне Голанські Висоти і не дозволить виникнути палестинській державі, мир не унеможливлено. Якщо це все ж таки станеться, Сирія підштовхне Ліван до мирного договору з Ізраїлем і жорстко натисне на «Хізбаллу», аби пристосувати її до нових реалій.

За тієї популярності, яку має «Хізбалла» серед ліванських шиїтів, вона могла б продовжувати існувати як впливова політична партія, але їй довелося б відмовитися від ролі великої уповноваженої сили іранських Вартових Революції. Втім, «Хізбалла» також стикається із серйозними політичними труднощами. Хоча жодних офіційних заяв не робилося, повідомляється, що Даніель Беллемар, обвинувач у Спеціальному трибуналі з Лівану, може завершити своє розслідування і висунути офіційні обвинувачення вже восени.

У своїй промові 16 липня лідер «Хізбалли» Шейх Хасан Насрулла підтвердив чутки, що Трибунал може звинуватити членів його партії, але заявив, що Трибунал є частиною ізраїльського плану щодо підриву ісламського опору в Лівані й не викликає довіри. Він заявив, що обвинувачення, ймовірно, ѓрунтуватиметься на записах телефонних переговорів і що ізраїльські агенти проникли в ліванську мережу стільникового зв’язку. Справді, нещодавно ліванська влада заарештувала високопоставленого чиновника одного з двох мобільних операторів країни, стверджуючи, що він — ізраїльський агент.

Представляючи Трибунал як частину ізраїльського плану, Насрулла застеріг уряд та інші партії Лівану від співпраці з ним або прийняття його вердиктів. Він нагадав своїм слухачам про вуличні бої в Бейруті у травні 2008 року і дав зрозуміти, що «Хізбалла» не стане ухилятися від боїв, якщо це стане потрібно.

Тоді як «Хізбалла» намагається переконати Ліван, що її присутність допомагає підтримувати стабільність і безпеку в країні, регіональні та міжнародні події показують, що вона зіткнеться з наростаючими проблемами. І хоч майбутнє «Хізбалли» не видається безхмарим, навряд чи вона відмовиться від свого впливу без бою.

Пол САЛЕМ — директор близькосхідного відділення Центру фонду Карнегі в Бейруті.

Пол САЛЕМ. Проект Синдикат для «Дня»
Газета: 
Рубрика: