Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Хто «директор» інтеграції?

18 квітня, 2000 - 00:00

Глави Росії і Білорусі провели в неділю закриті переговори, які затяглися принаймні на годину довше, ніж було заплановано, і вийшли потім до преси — сказати, що між двома державами залишилися протиріччя, які мають лише економічний, а не політичний чи інший характер.

Володимир Путін заявив журналістам, що створення реального Союзу займе багато часу, оскільки воно не може відбутися без уніфікації законодавства та фінансово-економічних систем держав.

«Певна річ, ніякі плани і плани політичного характеру не можуть бути побудовані на хисткому фундаменті економіки, яку ми розуміємо по-різному або можемо розуміти по-різному», — сказав Путін.

Можливо, це була ключова фраза. Москва розбиває ілюзії Мінська про те, що майбутня союзна держава буде чимось на зразок двох крейсерів, які пливуть одним курсом, але живуть за власними статутами. Принаймні так окреслював раніше журналістам своє розуміння майбутнього Лукашенко. Путін відразу зазначив, що статут має бути один, а саме: єдина податкова, митна, тарифна системи, що, власне, само собою штовхає білоруський соціалізм до реформування за російським варіантом.

Судячи з заяв, зроблених наступного дня Путіним у Лондоні, Москва має намір проводити ліберальний економічний курс. Його твердження про те, що держава не повинна командувати бізнесом, а також що економіка в Росії буде більш вільною, навряд чи відповідають світогляду Лукашенка.

«Те, чим ми займаємося — побудова союзної держави — це справа грандіозних масштабів, яка не терпить суєти. Тому ми просуватимемося обережно і без поспіху», — сказав Путін.

Олександр Лукашенко, який першим із зарубіжних лідерів приймав у себе нового російського президента, знову наголосив, що наміри двох країн щонайсерйозніші.

«Усе, що ми говоримо (про союз РФ — Білорусь) — це не блеф. Ми робитимемо це і побудуємо союзну державу, яка не була відома раніше»,— сказав він.

І все-таки, незважаючи на оптимістичні заяви, Лукашенко не виглядав окриленим після переговорів із Путіним.

Більш говірким у кулуарах заміської резиденції Заславль був держсекретар Союзу Павло Бородін. З його слів, наміри Білорусі перейти на російський рубль і зберегти при цьому свій Національний банк не є реальними. З приводу заяви Лукашенка про те, що Мінськ не піде на передання повноважень Центробанкові Росії, Бородін на галявинi під соснами відповів журналістам просто і красномовно: «У радянських газетах була рубрика «Якби директором був я...»

Лариса САЄНКО, Мінськ
Газета: 
Рубрика: