Рано говорити, чи матимуть вплив на Росію санкції, ухвалені в понеділок на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС.
Але це лише перший етап санкцій, запроваджених ЄС, і головне, як зазначила канцлер Німеччини Ангела Меркель, що Європа продемонструвала єдність позиції щодо очевидних порушень Росією (українського та міжнародного законодавства), які були допущені при проведенні так званого референдуму в Криму.
Водночас Меркель висловила надію на дипломатичне врегулювання кримської кризи. Захід, як і раніше, готовий до діалогу, і саме дипломатія повинна бути «ключем до розв’язання цього конфлікту». Втім наразі Москва не демонструє такої готовності.
І чи просто вона не вірить, що Європа може діяти жорсткіше. А таких сигналів чимало. Зокрема міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус заявив, що Франція може розглянути варіант анулювання продажу Росії військових кораблів типу «Містраль» у разі подальшої ескалації ситуації в Україні. Більше того, міністр сказав, що Франція попросить Великобританію здійснити аналогічні (за масштабами) дії з авуарами російських олігархів у Лондоні.
А його колега, міністр закордонних справ Великобританії Вільям Хейг у ефірі британського телеканалу «Скай-ньюс» заявив, що міністри почали обговорювати питання, що стосується довгострокової перспективи, зокрема про необхідність у наступні роки знизити залежність Європи від російських енергоносіїв.
ДУМКА ЕКСПЕРТІВ
«ЦЕ БУЛО ЗРОБЛЕНО ЗАНАДТО ПІЗНО»
Павел КОВАЛЬ, голова делегації Європейського парламенту в Комітеті парламентської співпраці «ЄС—Україна»:
— По-перше, я проти того, щоб називати маячнею цей референдум. Міжнародне співтовариство вважає його незаконним із самого початку, і ми повинні дуже твердо підкреслити, що НАТО, ЄС, ОБСЄ та інші міжнародні організації не вважають його легальним референдумом. Його результати не можуть розглядатися в якості офіційної позиції людей, що живуть в Криму.
По-друге, позиція ЄС і США чітка — санкції проти російських чиновників є хорошим кроком, але його було зроблено занадто пізно. Росія анексувала Крим і тепер намагається знайти юридичне підтвердження цієї ситуації. Основна мета Заходу полягає в тому, що повинні бути не тільки санкції проти Росії — які очевидні, — а й сильна підтримка українців. Я не маю на увазі тільки фінансову допомогу та політичну підтримку. Якщо Європейський Союз розглядає співпрацю з Україною серйозно, він повинен почати переговори про підписання повної Угоди про асоціацію в найближчі кілька місяців. Розділення її на дві частини було великою помилкою. Нова українська влада повинна повернутися до переговорів із НАТО про План дій щодо членства. Це також ідеальний момент, щоб почати тісну військову співпрацю між Польщею, Україною, Литвою та іншими країнами регіону.
«ДОПОКИ ПУТІН НЕ ПОВІРИТЬ, ЩО ЗАХІД ГОТОВИЙ ПІТИ НА ЖЕРТВИ, ПОГРОЗИ НЕ МАТИМУТЬ СЕНСУ»
Д-р Метью РОЖАНСЬКІ, директор Інституту Кеннана у Міжнародному центрі науковців ім. Вудро Вільсона:
— Я погоджуюся, що ці санкції, ймовірно, не змінять ситуацію. Але це щось краще, ніж нічого. Путін повинен вірити, що Захід готовий піти на жертви, щоб зайняти тверду лінію. На мою думку, він припускає, що лідери США та Європи занадто бояться наслідків для власної економіки, щоб бути готовими накласти більш жорсткі санкції. Ситуація в Криму може бути незворотною, але приєднання до Росії явно є неприйнятним і будь-який такий крок повинен викликати найжорсткіші санкції проти російських державних компаній, а не тільки проти окремих осіб.
