Україна стала спостерігачем у Євразійському економічному співтоваристві разом з Молдовою. Про це повідомив позавчора голова організації, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, і тільки після цього новину підтвердили в Києві. Ще торік у Києві говорили про доцільність набуття Києвом статусу спостерігача у євразійській «п’ятірці» — Росія, Казахстан, Таджикистан, Киргизстан та Білорусь.
В українському МЗС з цього приводу заявили: «Виходимо з того, що розвиток економічного співробітництва України з Росією та іншими державами СНД має здійснюватись за рахунок пошуку нових шляхів, які відповідали б нашим інтересам. Тому прагнемо використати будь-які можливості для цього, в тому числі шляхом налагодження співпраці з Євразійським економічним співтовариством через набуття в ньому статусу спостерігача». Українські делегації, до речі, виступають в ролі спостерігачів у Центральноазійському економічному співтоваристві, і в Раді держав Балтійського моря, і в Русі неприєднання, і в Організації Американських держав та ін.
З другого боку, міністр зако рдонних справ Анатолій Зленко та держсекретар з питань європейської інтеграції Олександр Чалий вже кілька разів заявляли, що Україна не може бути членом одразу двох митних союзів. Якщо Кремль на це ніяк офіційно не реагував, то посол Росії в Україні Віктор Черномирдін за останні дні кілька разів повторив, що Євросоюз для України малодосяжний і там не чекають на нас, у той час як ЄврАзЕС пропонує власні інтеграційні послуги вже зараз. Більше того, Москва за умови, що Україна вступить у ЄврАзЕС, згодна піти на деякі поступки в питанні газових боргів України, які становлять $1,4 млрд. І якщо Молдова готова «вскочити» в обійми ЄврАзЕС хоч зараз, то Київ, як заявляють і в Мінекономіки, і в МЗС, цю пропозицію ще вивчає. Прем’єр-міністр Кінах обіцяв, що остаточне рішення буде прийнято, виходячи з національних інтересів України.
У той же час звертає на себе увагу те, що засідання Комітету національних координаторів ГУУАМ, яке планувалося на початок травня, так і не відбулося. Причини цього не пояснюються. Можна, очевидно, говорити і про кризу СНД, саміт якої перенесли з травня на жовтень. Виконавчий секретар СНД Юрій Яров пояснив це продовженням підготовки деяких домовленостей, які було досягнуто у березні в Алмати, а також запланованими міжнародними зустрічами Путіна. Тим часом російські мас-медіа повідомляють про один цікавий «есендешний» документ під назвою «Матеріал для обговорення на закритому засіданні Ради глав держав СНД». У ньому, зокрема, наголошується, що країни протидіють одна іншій на міжнародному рівні. «Показовим виявом цього стала поява «двійок», «четвірок», «п’ятірок». Теза, що «вони — джерела додаткового досвіду і зміцнюють Співдружність — це лише хороша міна при поганій грі. ЄврАзЕС, ГУУАМ створюють паралельні структури, свої вільні зони торгівлі».
