Члени Шанхайської організації співробітництва, до якої входять Росія, Китай та чотири центральноазіатські країни, хочуть до 2020 року створити простір для вільного руху товарів і послуг. Про це йдеться у довгостроковій програмі економічного співробітництва, затвердженій прем’єр-міністрами Росії, Китаю, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану та Киргизстану під час саміту ШОС у Пекіні, повідомляє Бі-Бі-Сі.
При цьому прем’єр-міністри зазначили, що співробітництво в рамках ШОС має прискорити входження її членів до Світової організації торгівлі та зробити ефективнішою боротьбу з тероризмом. На думку спостерігачів, члени ШОС, і в першу черга Росія та Китай, прагнуть створити регіональну противагу США, які останніми роками активно розвивають присутність у Центральній Азії.
Слід також зазначити, що двоє членів ШОС — Росія і Казахстан, також входять до складу Єдиного економічного простору разом із Україною та Білоруссю. Таким чином теоретично не виключена можливість суміщеної роботи ШОС та ЄЕП, за якої між Україною та Китаєм також буде створено простір вільного переміщення товарів і послуг.
Уперше члени ШОС почали співробітничати на початку 1990-х, намагаючись зміцнити стабільність у регіоні після утворення кількох нових держав, котрі не мали досвіду охорони кордонів. Однак пізніше Росія, Китай та середньоазіатські країни розширили порядок денний і, створивши ШОС, зайнялися економічним співробітництвом та спільною боротьбою з тероризмом. Під час нинішнього саміту прем’єр-міністри країн- членів ШОС збираються затвердити бюджет антитерористичного центру, який буде розташовано в Ташкенті — столиці Узбекистану, який останніми роками помітно зблизився зі США.
Під час пекінського саміту глави уряду членів ШОС також обговорюють економічні питання. Одне з них — давно очікуване будівництво нафтопроводу з Ангарська до Даціна завдовжки півтори тисячі кілометрів, яким до Китаю у 2005 — 2030 рр. планується поставити 700 млн. тонн нафти на суму $150 млрд. Реалізація цього проекту поки під питанням, оскільки Росія також розглядає пропозицію Японії побудувати альтернативний нафтопровід до Находки. Токіо готовий виділити для будівництва цієї гілки близько $7,5 млрд. Проте під час саміту Китай підтвердив намір користуватися російськими енергоносіями. За даними агентства РІА «Новости», урядові делегації двох країн домовилися, що з 2004 по 2006 роки Росія щорічно постачатиме до Китаю від 4,5 до 5,5 млн. тонн нафти. Агентство стверджує, що після 2006 року обсяг поставок буде збільшено до 15 млн. тонн на рік.
