Україна не прагне стати повноправним членом Євразійського економічного співтовариства (ЄвразЕС), а тільки розглядає можливості набуття статусу спостерігача у формуванні, до якого входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія та Таджикистан. Про це повідомив на вчорашньому брифінгу речник МЗС України Ігор Долгов. Дипломат також уточнив, що, за наявною в зовнішньополітичному відомстві інформацією, не подавала заявки на вступ до ЄвразЕС і Молдова. За словами Долгова, Кишинів так само шукає участі в Євразійському співтоваристві на лише спостережницьких правах. Таким чином було розвіяно чутки, які з’явилися після тристоронньої зустрічі президентів Молдови, України та Росії в Одесі цими вихідними. За підсумками саміту лідери підписали заяву, в якій висловлювалася «впевненість, що повноправна участь їхніх країн у діяльності Євразійського економічного співтовариства сприяла б прискореному економічному розвитку Молдови та України, повноцінному функціонуванню зони вільної торгівлі, підвищенню добробуту народів цих держав».
Попри те, що в заяві чітко мовиться про повноправну участь України в ЄвразЕС, офіційний Київ, схоже, вирішив знову зманеврувати і наголосити лише на спостережництві в одному з пострадянських економічних об’єднань. Цікаво, що кілька років тому керівництво України з не меншим завзяттям твердило, що створення ЄвразЕС підриває основи функціонування СНД. Такої ж думки трималися і в Москві з приводу ідеї об’єднання економічних зусиль Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану та Молдови, які домовилися про створення ще однієї організації (ніби в противагу) ГУУАМ. Час для внесення політико-економічних коректив у відносинах між ЄвразЕС та ГУУАМ, судячи зі слів українських дипломатів, настав після сочинського неформального саміту лідерів країн СНД, який відбувся торік. Саме тоді, як зазначив Ігор Долгов, президенти колишніх республік СРСР дійшли висновку, що в рамках СНД допускаються різні форми і формати співпраці. Долгов наголосив, що Київ «завжди виступав» за співпрацю з Росією і іншими країнами СНД за принципом встановлення зони вільної торгівлі. І в цьому плані, зазначив Долгов, статус спостерігача в ЄвразЕС надає Україні додатковий механізм для створення зони вільної торгівлі, оскільки дозволяє отримати повноцінну інформацію про своїх партнерів по цій організації.
Коментарі речника МЗС, правда, дають відповіді далеко не на всі запитання. По- перше, чому в одеській заяві президентів йдеться про «повноправне членство» України в ЄвразЕС, а на офіційному рівні декларується тільки статус спостерігача? По-друге, чи не передбачає поява «євразійського вектора» в українській зовнішній політиці виникнення певних проблем на проголошених неодноразово євроінтеграційних процесах? Зрештою, що відбуватиметься з так розрекламованим ГУУАМом? Чи Росія так само воліє зайняти і займе «спостережницьке крісло» в цій організації? До речі, відповідаючи на запитання кореспондента «Дня» про перспективи існування ГУУАМ в контексті останніх подій, речник МЗС відповів, що не бачить жодних перешкод для співробітництва в рамках цієї організації після отримання статусу спостерігача Молдовою в ЄвразЕС (те ж очевидно стосується і України). Втім, як до цього поставляться решта членів ГУУАМ?
Намагання Києва знайти надійних партнерів на євразійських просторах, однак, цілком прогнозоване і мотивоване. Зважаючи на створювані економічні бар’єри для українських товарів з боку ЄС та США, пошук Україною нових ринків збуту назвати невиправданим важко. Правда, чи не сильно забігає наперед Київ, шукаючи статусу спостерігача в організації, в якій подібна участь не передбачена жодним статутом чи положенням? Володимир Путін, проте, одразу ж після повернення до Москви попрохав урядовців підготувати всі необхідні документи. В Укрїні сподіваються, що це буде зроблено до травня. До слова, саме тоді відбудеться саміт лідерів країн СНД в Кишиневі. Не виключено, що тоді ми почуємо ще не одну сенсаційну заяву...
