2011 рік, який став періодом випробувань з погляду як внутрішнього розвитку України, так і ЄС, та насиченим драматичними міжнародними подіями, попри всі труднощі, був плідним у нашому діалозі.
Передусім, 2011 рік увійде в історію як рік завершення майже п’ятирічних переговорів щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи всеохоплюючу і поглиблену зону вільної торгівлі. Ми отримали чіткі орієнтири у відносинах з ЄС на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції, а також у здійсненні внутрішньодержавних реформ. Важливо також, що Угода про асоціацію, яка є безпрецедентною за амбітністю серед усіх аналогічних угод, укладених будь-коли ЄС з третіми країнами, формально не виключає перспективи членства України в Євросоюзі. Рішення грудневого саміту Україна — ЄС про завершення переговорів та узгодження тексту майже 2000-сторінкової Угоди відкриває шлях для її укладення і набуття нею чинності.
Минулий рік став роком прискореного виконання домашніх завдань, пов’язаних із впровадженням безвізового режиму між Україною та ЄС. Незважаючи на технічність цієї роботи й відсутність виразної політичної складової, обсяг виконаної роботи дає змогу сподіватися, що наступний рік стане роком досягнення критеріїв лібералізації візового режиму для громадян України.
Помітною подією у відносинах стало вшанування 25-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС та проведення Київського саміту з питань ядерної безпеки. ЄС виявив солідарність із жертвами цієї жахливої катастрофи і зберіг своє реноме найбільшого донора та рушійної сили з мобілізації фінансових ресурсів на добудову екологічно безпечного проекту «Укриття».
Рік, що минає, запам’ятається в історії відносин також як рік набуття Україною членства в Енергетичному співтоваристві. До цієї події ми йшли з 2005 року, і наша участь у цій структурі, яка об’єднує лише країни-кандидати на вступ до ЄС, є прихованим визнанням перспективи членства України в ЄС і наочним прикладом практичної секторальної інтеграції нашої держави в Євросоюз.
Оскільки євроінтеграція та модернізація Української держави — тотожні процеси, то виклики року наступного для відносин Україна — ЄС перебувають насамперед у площині внутрішнього розвитку країни. Завершення судової реформи, запуск конституційної реформи, імплементація ухваленого масиву законодавчих актів та міжнародно-правових інструментів у межах Плану дій безвізового режиму Україна — ЄС, ефективна боротьба з корупцією, забезпечення проведення вільних і демократичних парламентських виборів у жовтні визначатимуть характер і темпи розвитку відносин між Києвом та Брюсселем на період до наступних президентських виборів 2015 року. Успішне складання цих політичних іспитів відкриє шлях до початку реалізації Угоди про асоціацію, що стане плацдармом для інтенсивної підготовки України до членства в ЄС та стимулом для впровадження в країні високих європейських стандартів життя.
