Саміт Європейського Союзу в Тампере постановив: країни ЄС відтепер, відповідно до підписаних раніше угод, об'єднують свої зусилля в боротьбі з незаконною міграцією.
Здавалося б, нічого дивного: європейці створюють єдиний юридичний простір, не кажучи вже про те, що кожна країна має право сама вирішувати як їй бути з напливом іммігрантів.
Здавалося б, останні події — Косово, Тимор, Північна Африка, Пакистан — мали б збільшити потік біженців до розвинутих країн, завдаючи тим самим головного болю їхнім лідерам.
Але цифри з останньої щорічної доповіді ОЕСР (організація економічного розвитку) свідчать, що ці потоки з часу останньої балканської війни більш-менш стабілізувалися, і якщо й зростають, то дуже помалу. Що ж до відсоткового співвідношення іммігрантів до корінного населення, то воно теж стабільне й становить від 35 відсотків у Люксембурзі до 2 відсотків у Іспанії та Італії.
Більше того, якщо згадати зовсім недавню європейську історію, то виявиться, що саме завдяки тяжкій праці іммігрантів (турків, португальців, італійців, арабів та інших) відбудувалися після війни та набрали свою індустріальну міць Німеччина та Франція. Тоді, в 50-ті, 60-ті — бажання попрацювати в Європі було не лише цілком легальним, але й віталося. Влада Німеччини не відмовляла в бажанні заробити копійчину й представникам соцтабору — полякам та мешканцям колишньої Югославії. Британію та Францію традиційно наповнюють вихідці з колишніх колоній. Але, очевидно, європейці вирішили, що з них уже досить. Успіх на австрійських виборах партії, яка користувалася відверто ксенофобськими гаслами, теперішня ухвала лідерів 15-ти країн Європейського Союзу свідчать про те, що стати легальним мігрантом до Європи стає дедалі важче. Мабуть ці дві події — ланки з одного ланцюга.
Представники біженців часто скаржаться, що їм не дають можливості в європейських аеропортах пройти далі виходу з літака й подати прохання урядовцеві зі служби імміграції (за законодавством, має бути саме так, а розгляд петиції може тривати й роками). І самі біженці, і їхні юристи заявляють у численних інтерв'ю, що влада країн ЄС відверто нехтує Конвенцією про права біженців. Представники відомої своїми жорсткими підходами імміграційної служби США переконані, що зараз європейці в цих питаннях залишають Сполучені Штати далеко позаду.
Європейці не бажають бачити більше чужинців у себе — хіба що — як туристів, які витрачають чималі гроші на екскурсії та сувеніри. Європа провела лінію, за якою починаються «чужинці» — Туреччина, Болгарія — на півдні, Польща Словаччина, Румунія — на сході. Іммігранти з України будуть уже серед найбільш небажаних. Притому, як пише преса, легше встановити драконівські закони, аніж взяти та подолати «російську» чи «албанську» мафії, що заробляють на перевезенні іммігрантів у вантажівках більше, ніж інші — на наркотиках.
Париж
