«Розширення не дає жодної гарантії, що Євросоюз стане сильнішим. Але прийом нових країн збільшує наші шанси, наш потенціал», — заявив у сесійному залі Європарламенту Комісар ЄС з питань розширення Гюнтер Ферхойген. Він нагадав, що 2004 року на Євросоюз чекає найкраще підготоване за всю його історію розширення. Хоча, каже Ферхойген, нині майбутні члени ЄС мають проблеми — найголовнішими з яких є корупція і злочинність. Про те, що уряди східноєвропейських країн- кандидатів мусять краще боротися з корупцією, заявив і голова комітету Європарламенту з зовнішніх відносин Ельмар Брок. Однак і Ферхойген з Броком, і європарламентарії, які підготували доповіді по кожному кандидату в ЄС, упевнені: майбутні члени євросоюзівської родини впораються з більшістю домашніх недоліків уже в найближчий рік.
Окрім корупції, мало не всі країни-кандидати мають труднощі з правовою і адміністративною реформами. У Польщі кульгає реформування сільського господарства: лише кожна третя ферма відповідає вимогам Євросоюзу. Угорщина й Словаччина ще не позбавилися дискримінації циган. На проблеми iз захистом національних меншин вказали Латвії. Естонію, навпаки, похвалили за те, що її мешканцям віднині легше отримувати громадянство. Литві нагадали про «калінінградський транзит» — коли громадяни Росії перетинатимуть при поїздках до Калінінграда литовську територію: Вільнюс, на переконання доповідача Європарламенту по Литві, має зробити все, аби «коридор» не заважав функціонуванню Шенгенської системи. Литві вказали й на її зобов’язання закрити перший блок Ігналінської АЕС до 2005-го й другий — до 2009 року.
Майже немає зауважень щодо невеличкої острівної Мальти, яка стане другим — після Люксембургу — найменшим членом ЄС. Щодо іншого острова — Кіпру — європарламентаріїв більше турбують не окремі недоліки в окремо взятих галузях, а політичний поділ країни. Втім, Європарламент вважає, що «кіпрське питання» не має стати перешкодою для вступу країни до Євросоюзу.
До речі, країною, що викликає найменші симпатії в Європарламенті, виявилася Чехія: за її вступ до ЄС проголосувало 489 депутатів, проти — 39, ще 37 утрималися. У той час як за прийом більшості країн-кандидатів проголосували 521 чи 522 депутати. (Трохи гірше виглядає картина з Польщею чи Кіпром: 509 і 507 голосів відповідно). Негативне ставлення до Чехії з боку деяких євродепутатів викликане тим, що Прага досі не анулювала «декрети Бенеша», згідно з якими 1939 року німецьке населення було примусово виселено з тодішньої Чехословаччини. Якщо врахувати, що німців у Європарламенті — найбільше, стає зрозумілим, чому Чехія отримала найгірший результат при голосуванні.
«Я не можу сказати, що всі задоволені прийняттям нових членів до ЄС. Адже дехто думає, що Євросоюз буде переповнений. Для того, щоб розширений ЄС працював добре, ми повинні витрачати кошти», — заявив єврокомісар Гюнтер Ферхойген. Здається, що в ЄС уже звикли до думки, що розширення обйдеться не дорого, а дуже дорого...
Історичне голосування в Європарламенті, яке дало «зелене світло» на прийом новачків до європейської родини, проходило в ускладнених умовах: якраз на дебати з розширення перекладачі, незадоволені розміром майбутніх пенсій, запланували страйк. Переклад промов у сесійній залі всіма офіційними мовами Євросоюзу було перервано. Що ще раз доводить: і в самій євросоюзівській родині вирішено далеко не всі проблеми. Що вже казати про країни, які ще не досягли стандартів ЄС.
