Європейський Союз швидко відреагував на заяву Президента України про закриття ЧАЕС до 15 грудня 2000 року. Офіційний представник Європейської Комісії Гюнтер Віган заявив, що «ЄС прискорюватиме збирання коштів на допомогу Україні в пошукові альтернативних джерел енергії». Допомогу було оцінено в $1,5 млрд. кредитів та грантів. Більше за половину цієї суми — $800 млн. — має надійти від Європейського банку реконструкції та розвитку. Іншу частину мають профінансувати національні уряди країн-членів ЄС.
Крига скресла — сказав би відомий літературний герой. Відтак наступний крок — за донорами, які мають забезпечити фінансову допомогу у втіленні планів української сторони.
На всіх попередніх зустрічах із представниками країн- членів ЄС Київ наголошував, що окрім виділення коштів на закриття ЧАЕС, Україні будуть потрібні фінанси ще й на будівництво двох реакторів на Рівненській та Хмельницькій АЕС, аби таким чином уникнути справжньої катастрофи в енергосекторі. Це було зафіксовано в Оттавському меморандумі про взаєморозуміння між урядами України, країн Великої сімки та Комісією Європейських Співтовариств щодо закриття ЧАЕС від 20 грудня 1995 року. Один із проектів цього документу передбачає реформування енергетичного сектору Україну, а також добудову компенсуючих енергопотужностей. Найдоцільнішим, як вирішили раніше сторони, було б будівництво реакторів на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Офіційна позиція України, як завжди заявляє МЗС, полягає у виконанні всіх положень цього меморандуму.
Натомість ЄС веде мову про альтернативні джерела енергії, абсолютно невигідні для України. Заступник начальника департаменту з ядерного регулювання Вадим Грищенко повідомив «Дню», що в нашій державі й без цього втілюються різноманітні програми в галузі альтернативних джерел. Проте, зауважив пан Грищенко, слід врахувати, що саме атомні електростанції виробляють в нашій державі найбільше електроенергії — 45— 50%. Використання ж альтернативних джерел в Україні, на чому так наполягають окремі країни ЄС, буде невигідне з двох причин — по-перше, вартість, скажімо, вітроенергії за одну кіловат-годину споживачеві коштуватиме в десять разів більше від енергії традиційних джерел. По-друге, Вадим Грищенко має сумнів, що потужності альтернативних енергетичних станцій зможуть повністю замінити атомні.
Натомість у Брюсселі є постійні лобісти-«антиатомники». Передусім, Німеччина, яка під тиском «зелених» — учасників правлячої коаліції — наголошує на тому, що кошти, надані Україні Євросоюзом, у жодному разі не повинні йти на будівництво атомних реакторів.
Очевидно, що проблем у вирішенні Чорнобильського питання ще вистачатиме. Певну частину країни-донори намагатимуться вирішити в липні цього року на конференції в Берліні (основним питанням тут буде виділення коштів донорами на будівництво нового укриття для ЧАЕС, оскільки існуючий саркофаг вже не забезпечує потрібного рівня захисту від радіації).
